Тарантезька порода
Тарантезька порода, також тарантез (фр. Tarentaise) — порода великої рогатої худоби молочного напряму. Виведена у 19 столітті на південному сході Франції, на території департаменту Савоя — в долині Тарантез (звідси назва породи).[1] Затверджено породу у 1866 році, племінну книгу відкрито у 1888 році.[2]
Тарантезька порода | |
---|---|
Корова тарантезької породи. | |
Країна | Франція |
Ріст | корів — см |
Маса |
бугаїв — кг, корів — кг |
Колір | червоний |
Опис
Масть тварин червона. Вага бичків у віці 17 місяців сягає 290 кг. Частка жирових відкладень у живій вазі тварин становить 16 %. Тварини мають помірну обмускуленість.[3] Забійний вихід м'яса становить 56 %.[2] Корови мають середню молочну продуктивність.[3] Середньорічний надій становить 4718 кг молока жирністю 3,61 %. З молока корів виготовляються сири бофорт, том-де-савуа і реблошон. Отелення корів відбувається без ускладнень.[2]
Будучи виведеною у суворих горах Савойї, худоба породи тарантез характеризується винятковою витривалістю: має відмінну адаптацію до ходьби (в тому числі по схилах) та до кліматичних коливань, невибагливість до кормів (добре вживає грубі корми).[2]
Поширення
Порода поширена переважно у гірських районах на півдні Франції — Центрального масиву і французьких Альпах. Тут налічується до 30000 голів породи.[2]
Література
- Tarentaise. // Valerie Porter, Lawrence Alderson, Stephen J.G. Hall, D. Phillip Sponenberg (2016). Mason's World Encyclopedia of Livestock Breeds and Breeding (sixth edition). Wallingford: CABI. — P. 310. ISBN 9781780647944. (англ.)
Виноски
- Tarentaise. Інтернет-сайт "Breeds of Livestock" http://www.ansi.okstate.edu/breeds. Oklahoma State University, Department of Animal Science. 7 червня 1996. Процитовано грудень 2016. (англ.)
- Race bovine Tarentaise. Сайт "AgroParisTech" http://www.agroparistech.fr. UFR Génétique, élevage et reproduction, France UPRA Sélection. septembre 2007. Процитовано грудень 2016. (фр.)
- Організація нормованої годівлі худоби у м'ясному скотарстві: Практичний посібник. / А. Т. Цвігун, М. Г. Повозніков, С. М. Блюснюк. — Кам'янець-Подільський, 2009. С. 11.