Теньлаг

Теньлаг був організований у 1949 році[1]. Управління Теньлагу розміщувалося в селищі Усть-Омчуг, Магаданської області. В оперативному командуванні з 1951 по 1952 роки воно підпорядковувалося спочатку Головному управлінню виправно-трудових таборів Дальбуд[2], а починаючи з 1953 по 1956 роки Управлінню північно-східних виправно-трудових таборів Міністерства юстиції СРСР (УПСВТТ МЮ)[3]. Згодом УПСВТТ переданий в систему Міністерства внутрішніх справ.

За даними на 1 вересня 1951 року чисельність в'язнів табору складала 17 990 осіб, з яких 1930 осіб — жінки. У 1952 році Теньлаг нараховував 15 517 в'язнів, а в 1953 році чисельність табору знизилася до 8863 осіб.

На території табірного управління працювали копальні «Гвардієць», імені Гастелло, імені Ворошилова, здійснювався видобуток золота на копальнях «Лісова» та «Золота»[4][5], також проходили роботи на руднику і збагачувальній фабриці «Урчан»[6], гірничодобувні роботи на копальнях «Дусканья», «Піонер», імені Будьонного, «Вітрова», «Бадьора», імені Тимошенко, руднику «Хеніканджа», лісозаготівлі, обслуговування електростанцій та автотранспорту, будівельні та ремонтно-механічні роботи. Здійснювалися геологознімальні та геологорозвідувальні роботи Арманського, Бутугичазького, Хеніканджинського, Кандичанського, Урчанського і Порожистого родовищ[7], геологорозвідувальні роботи на Інському і Маралінському родовищах[3]

Теньлаг припинив своє існування в 1956 році[8].

• Бутугичаг

• Тенькийнський ВТЛ Дальстроя(рос.)
• Віртуальний музей ГУЛАГу(рос.)