Теобальд I (граф Бара)

Теобальд (Тібо) I (фр. Thiébaut Ier de Bar, нім. Theobald I von Bar; бл. 1158 13 лютого 1214) — 10-й граф Бара в 11901214 роках, граф Люксембургу в 11971214 роках.

Теобальд I
фр. Thiébaut Ier de Bar
Народився 1158
Помер 13 лютого 1214
невідомо
Країна  Франція
Діяльність феодал
Знання мов французька
Титул count of Bard[1]
Рід House of Scarponed
Батько Reginald II, Count of Bard
Мати Agnes of Bloisd[1]
Брати, сестри Henry I, Count of Bard[1] і Reginald of Bard[1]
У шлюбі з Laurette of Loond[1], Ermesinde of Bar-sur-Seined[1] і Ермезінда II (графиня Люксембургу)
Діти Henry II, Count of Bard[1][2], Agnes of Bard[3], Marguerite of Bard[4], Agnes of Bard[1], Elisabeth de Bar-Moussond[5] і Marguerite of Bard

Життєпис

Походив з династії Скарпон (Монбельярський дім). Другий син Рено II, графа Бара, і Агнес (доньки Теобальда II, графа Шампані).

Народився 1158 року. 1170 року після смерті батька отримав сеньйорії Стене і Бріє. 1176 року оженився на представниці заможного роду де Лоон.

1183 року помирає його дружина. У 1189 році оженився вдруге. Того ж року разом зі старшим братом Генріхом I, графом Бара, приєднався до війська Генріха II, графа Шампані, одного з лідерів Третього хрестового походу на початковому етапі. 1191 року після загибелі брата під час облоги міста Акра Теобальд успадкував графство Барське.

1192 року повернувся на батьківщину. Близько 1195 року розлучився з другою дружиною. У 1197 році оженився з представницею Намюрського дому. Того ж року домігся від Оттона I Гогенштауфена, передачі йому та дружині графства Люксембург. Втім війна проти Філіппа I, маркграфа Намюра, з метою повернення родинних земель Намюрського дому, виявилася невдалою. 1199 року за Дінанською угодою Теобільд I від імені дружини відмовився від прав на Намюр.

У 1202 році підписав договір з лотаринзьким герцогом Симоном II, за яким Теобальд I визнавав усі володіння лотаринзького герцога. Натомість Теобальд I отримав сюзеренітет над графством Водемон, що підвищило його вплив в Лотарингії.

1211 року за грабунок церкви в Мецькій єпархії був відлучений від церкви. В якості каяття приєднався до Другого альбігойського походу. Відзначився при облозі Тулузи. В подальшому не виявив особливої ревності проти графів — прихильників катарів. 1213 року повернувся до Бара, де помер 1214 року. В графстві Бар спадкував син Генріх II. Графство Люксембург зберегла його удова Ермезінда II.

Родина

1. Дружина — Лауретта, донька графа Людовика I де Лоона.

Діти:

  • Агнес (1177—1226), дружина Фрідріха II, герцог Лотарингії

2. Дружина — Ермезінда, донька Гі де Брієнна, графа Бар-сюр-Сен.

Діти:

  • Генріх (1190—1239), граф Бара
  • Агнес (д/н—1225), дружина Гуго I де Шатійон, граф де Сен-Поль, Блуа і Шатоден
  • Маргарита (д/н — після 1259), дружина Генріха фон Зальм

3. Дружина Ермезінда II, графиня Люксембургу.

Діти:

  • Рено (д/н— 1211/1214)
  • Генріх (д/н— 1211/1214)
  • Єлизавета (д/н—1262), дружина Валерана II, сеньйора Моншау
  • Маргарита (д/н—1270), дружина: 1) Гуго III, графа Водемон; 2) Генріха де Дампьер-ан-Астенуа, сеньйора Бюї

Примітки

  1. Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
  2. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
  3. Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
  4. Cawley C. Medieval Lands: A prosopography of medieval European noble and royal families
  5. Lundy D. R. The Peerage

Джерела

  • Georges Poull: La maison souveraine et ducale de Bar. Presses Universitaires de Nancy, Nancy 1994, ISBN 2-86480-831-5.
  • Pegg, Mark Gregory (2008). A Most Holy War: The Albigensian Crusade and the Battle for Christendom. Oxford University Press.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.