Теодоро Пікадо Міхальскі

За результатами виборів 1944 року Пікадо здобув перемогу, здебільшого завдяки підтримці чинного президента, який застосовував як законні методи, так і незаконні. Результати виборів були дуже суперечливими, але тим не менше, Пікадо оголосили обраним президентом.

За його адміністрації Коста-Рика долучилась до членів-засновників ООН, було прийнято перший Виборчий кодекс (чинний дотепер та є гарантією демократичних виборів) і важливий закон про сплату податків, створено Національний географічний інститут і нормалізовано відносини з європейськими країнами, що раніше були окуповані Німеччиною, перервані під час Другої світової війни.

Під тиском з боку громадськості, що вимагала від уряду гарантій чистоти виборів, 1947 року було створено виборчий трибунал для організації виборів у лютому 1948 року. Після перемоги опозиційного кандидата Отіліо Улате Бланко колишній президент Рафаель Анхель Кальдерон Ґвардія оголосив про розпуск Конституційного конгресу. В країні почалась громадянська війна: Хосе Фігерес Феррер підняв зброю проти Кальдерона. Ще чинний президент Пікадо вирушив до Нікарагуа, щоб попрохати про військову допомогу у диктатора Сомоси, але цьому заважали США, які пригадали Пікадо альянс із комуністами. Тим не менше, 17 квітня війська Національної армії Нікарагуа прибули до костариканського міста Вілла-Кесада повітрям і вступили в сутичку з повстанськими силами, що діяли в околицях. Під тиском США 19 квітня Сомоса наказав військам залишити територію Коста-Рики. Того ж дня Пікадо й Хосе Фігерес Феррер підписали пакт у посольстві Мексики у Сан-Хосе, що поклав край громадянській війні. Наступного дня Пікадо призначив тимчасовим головою держави Сантоса Леона Ерреру та залишив країну.

1948 року Пікадо оселився в Манагуа, де займався журналістикою. 1960 року колишній президент помер і був похований на кладовищі Параїсо-де-Картаго, Коста-Рика.