Теодор Тирон

Святий Мученик Феодор Тирон був воїном в м. Аласії в Понтійській області Римської Імперії. Прізвище Тирон вказує на те, що він був новобранцем.

Під час гоніння імператора Максиміна (286-305) воїна Феодора звинуватили в підпалі язичницького храму богині Кібели та разом із іншими християнами змушували зректись віри в Христа й принести жертву ідолам. Проте побожний Теодор не приховував своєї християнської віри. На суді він мужньо заявив, що Ісус Христос є правдивим Богом.

Воїна Феодора привели до градоначальника Публія, де було вирішено кинути його в темницю, щоб він там помер голодною смертю. Через якийсь час Феодора Тирона знайшли живим та здоровим. Градоначальник знову запропонував Феодору принести жертву ідолам та він відмовився. Його було віддано на тяжкі тортури – тіло стругали залізними зубцями та Святий продовжував сповідувати свою віру в Христа.

В цей час, як говорить Св. Передання, йому з’явився Христос та, втішаючи, підкріпив його сили. Через певний час Феодора Тирона ще раз привели до правителя міста й останній раз просили зректися віри в Христа та принести жертву язичницьким богам, проте воїн Феодор безстрашно сповідував віру у воскреслого Господа. За це Мученика піддали ще більшим тортурам та засудили на спалення. Великомученик Феодор мужньо зайшов у вогонь і з молитвою віддав свою душу Богу близько 306 року.

Непошкоджене вогнем тіло Великомученика благочестива християнка Євсевія заховала в себе вдома у місті Євхаїті. Пізніше мощі Святого були перенесені в Константинополь, а голова Великомученика спочатку була Бринзії а зараз у Гаеті (сучасна Італія).

Через 50 років після мученицької смерті Феодора Тирона імператор Юліан Відступник (361-363), бажаючи осквернити християнам Святий Великий піст, наказав градоначальнику Константинополя кожен день протягом першої седмиці Великого Посту кропити продукти, що продаються на ринку кров’ю ідольських жертв. В цей же час Великомученик Феодор з’явився у сні Константинопольському Архієпископу Євдоксію та звелів йому попередити християн в цей період не купляти ніяких продуктів, а вживати коливо (куттю), тобто варену пшеницю з медом.

В пам’ять про цю подію Православна Церква особливо вшановує Великомученика Феодора Тирона в першу суботу Великого Посту. Напередодні цього дня, в п’ятницю, після заамвонної молитви, читається Канон Великомученику Феодору та благословляється коливо.

Коли Теодор вийшов на волю, то підпалив поганську божницю, що стояла посеред міста. За це його вдруге ув'язнили і наказали немилосердно бичувати, а потім кинути на спалення живцем у піч. Загинув Теодор мученицькою смертю 306 року в понтійському місті Амасії у Малій Азії.

• Пам'ять — 2 березня

• 
  Його могила в Венеції.
• 
  Теодор Тирон

• Рубрика Покуття. Календар і життя святих. (дозвіл отримано 9.01.2008)

• Федір Тирон // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 477.