Тепловий неруйнівний контроль

Теплови́й неруйнівни́й контро́ль — неруйнівний контроль, що ґрунтується на реєстрації теплових або температурних полів об'єкта контролю[1].

Він застосовний до об'єктів з будь-яких матеріалів. За характером взаємодії температурного поля з об'єктом контролю розрізняють методи: пасивний або власного випромінювання (на об'єкт не впливають зовнішнім джерелом енергії) і активний (об'єкт нагрівають або охолоджують від зовнішнього джерела). Вимірюваним інформаційним параметром служить температура або тепловий потік.

За способом отримання первинної інформації тепловий неруйнівний контроль може проводитись з використанням: пірометрії, рідких кристалів, термофарб, термопаперу, термолюмінофорів, термозалежних параметрів, оптичних методів, інтерференційних явищ, калориметрії.

Методи ТНК
  • Вібротепловізійний метод;
  • Метод теплової томографії;
  • Тепловізійний метод контролю вологості;
  • Вихрострумотепловий метод;
  • Радіо-тепловий метод;
  • Фазова термографія;
  • Теплоголографічний ТНК композитів;
  • Фототермоакустичні методи ТНК.

Прилади для проведення ТНК

Примітки
  1. ДСТУ 2865-94 Контроль неруйнівний. Терміни та визначення.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.