Теренс Генбері Вайт

Теренс Генбері Вайт народився 29 травня 1906 року в Бомбеї в сім'ї Геріка Генбері Вайта і Констанс Естон. Він навчався в Челтнемському коледжі, а згодом, в 1928 році, отримав диплом бакалавра мистецтв з англійської в Квінс коледжі, Кембридж. Після коледжу він працював в школі селища Стов, графство Бакінгемшир, і досліджував середньовіччя. Тоді ж він почав писати, спочатку писав під час літніх відпусток, а після 1936 року покинув роботу, щоб повністю зайнятись письменництвом.

У 1946 році він переїхав на острів Олдерні де і жив до кінця життя, продовжуючи писати. Вайт помер від хвороби серця 17 січня 1964 року на борту корабля поблизу Пірея повертаючись з США, де читав лекції в університетах.[1]

Вайт називав себе «вільнодумцем» (англ. "free thinker") і був агностиком. У своїх романах часто зображав церкву жадібною і жалюгідною установою із застарілою філософією.[2] Також він був самозакоханий і вважав більшість жінок не рівним собі, про себе він писав: «Я знаю, що я геній — і я не хвалюся; це як знати що ти косоокиий.» (англ. I happen to know, that I am a genius - there is no boastfulness about this at all; it is like knowing that you squint.)[3]

Перші романи Теренса Вайта в науково-фантастичному жанрі (серія «Спинена Земля» (англ. «Earth Stopped»)) описували апокаліпсис і його наслідки. Другий роман «До землі» (англ. «Gone to Ground», 1935) складався із слабо пов'язаних розповідей людей, що зібралися в бункері після катастрофи.

Завдяки своїй зацікавленості в Середньовіччі Теренс Вайт натрапив на трагікомедію сера Томаса Мелорі «Смерть Артура» (написану до 1471 року), і почав писати книгу по мотивах. Внаслідок цього в 1938 році вийшов його найвідоміший роман «Меч у камені» (англ. «The Sword in the Stone»), який переповідав історію молодості короля Артура, цей роман було екранізовано у вигляді одноіменного мультфільму в 1963 році. Незабаром вийшли наступні романи «Відьма з лісів» (англ. «The Witch in the Wood», 1939) і «Хворобливий лицар» (англ. «The Ill-Made Knight», 1940), який розповідав історію сера Ланселота. Також в цей час був написаний роман «Книга Мерліна» (англ. «The Book of Merlyn»), але через пацифізм британські видавництва відмовились видавати роман, і його було видано аж після смерті автора в 1977 році. У 1958 році вийшов роман «Свічка на вітрі» (англ. «The Candle in the Wind»), який завершував квадрологію смертю короля Артура.

У 1946 році був виданий роман «Відпочинок пані Машам» (англ. «Mistress Masham's Repose»), дія якого відбувалась в всесвіті роману «Мандри Гуллівера» Джонатана Свіфта. У ньому розповідається про групу ліліпутів, яких Гуллівер привіз до Англії, що виживала там протягом 200 років, доки не була майже знищеною маленькою дівчинкою, що вважала їх за тваринок.

Іншими непов'язаними романами були «Слон і Кенгуру» (англ. «The Elephant and the Kangaroo», 1947), який розповідав сатиричну історію про новітнього Ноя і потоп в Ірландії, а також роман «Майстер» (англ. «The Master», 1957) про хлопчика і дівчину які дізнались про існування лиходія який керував людством через гіпноз з свого острова.[4]

Джоан Роулінг визнавала що твори Теренса Вайта мали великий вплив на книги про Гаррі Поттера, зокрема описувала персонажа «Меча у камені» Варта, як «духовного предка» Гаррі.[5] Також Ніл Гейман на запитання про схожість його персонажа Тімоті Хантера з коміксу «Книги Магії» (англ. The Books of Magic) і Гаррі Поттера відповів: «Я думаю що ми обоє просто крадемо в Теренса Вайта: дуже прямою» (англ. I thought we were both just stealing from T. H. White: very straightforward)[6].

Вплив творів Теренса Вайта також визнали Майкл Муркок[7], Грегорі МакГаєр і Ед МакБейн.

• Творчість Теренса Герберті Вайта в Енциклопедії наукової фантастики під редакцією Пітера Нікколса, Джона Клюта та Дейва Ленгфорда, 2011
• Творчість Теренса Герберті Вайта в Енциклопедії фентезі під редакцією Пітера Нікколса та Дональда Гранта, 1997
• Творчість Теренса Герберті Вайта у міжнародній базі фантастики «Internet Speculative Fiction Database»