Тешеніт
Тешеніт (габро анальцимове) (рос. тешенит, габро анальцимовое; англ. teschenite; нім. Teschenit m) — інтрузивна темна повнокристалічна масивна, середньо-, іноді крупно- і гігантозерниста гірська порода з сімейства лужних габроїдів.
 Тешеніт у ущелині Червоних скель р. Мурмбрідж на південному сході Австралії | ||||
| Загальні відомості | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ідентифікація | ||||
| Використання | ||||
|
| ||||
Головні породотвірні мінерали: плагіоклаз (лабрадор або бітовніт до 20 % мас.), анальцим, цеоліти (10-30 %), моноклінний піроксен (титанавгіт 20-50 %, олівін бл. 10 %); акцесорні — апатит, титаномагнетит.
Структура гіпідіоморфнозерниста, офітова, порфіровидна.
Сер. хім. склад (% мас): SiO2 46,0; TiO2 2,10; Al2О3 16,8; Fe2О3 4,9; FeO 5,8; MnO 0,19; MgO 4,7; CaO 8,4; Na2O 4,2; К2О 2,1. Характерними для Т. є леткі компоненти — вода і п'ятиоксид фосфору.
Ефузивний аналог Т. — анальцимовий тефрит.
Різновиди тешеніту
- меланократовий (юсит),
- лейкократовий (гленмурит, березит, лугарит),
- амфіболовий (богузит),
- олівіновий (кринаніт),
- авгітовий (бухоніт),
- ортоклазовий (баршовіт),
- нефеліновий.
Тешеніти залягають у вигляді силлів, пластових тіл, дайок, дрібних штоків. Розповсюджені в Кузнецькому Алатау (РФ), Закавказзі (Грузія), Чехії, Польщі, Шотландії, Австралії, Сербії. Т. використовуються як будів. камінь і облицювальний м-ал.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.