Тигран VI
Тигран VI (до 25 — після 68) — цар Великої Вірменії у 59—63 роках.
| Тигран VI | |
|---|---|
| Γαίος Ιούλιος Τιγράνης | |
| Псевдо | Տիգրան |
| Народився | до 25 |
| Помер | після 68 |
| Країна |
 Велика Вірменія |
| Національність | жид |
| Діяльність | суверен |
| Титул | цар Великої Вірменії |
| Посада | king of Armeniad і king of Armeniad |
| Термін | 59—63 роки |
| Попередник | Трдат I |
| Наступник | Трдат I |
| Рід | Іродіади |
| Батько | Александр |
| У шлюбі з | Опгаллі |
| Діти | 1 син і 1 донька |
Життєпис
Походив з династії Іродіадів. Син Александра, онука Ірода I, царя Юдеї. Його бабуся за материнської лінією належала до капподокійської та вірменської аристократії. Можливо, його мати належала до династії Арташекідів. Народився в Єрусалимі. Дитиною перебрався до Риму, де здобув тамтешню освіту, відійшов від юдаїзму. Тут оженився з фрігійкою або еллінізоюваною жидівкою Опгаллі.
У 58 році римські війська на чолі із Корбулоном повалили вірменського царя Трдата I. У 59 році в Тигранакерті царем було оголошено Тиграна VI. Він розпочав проримську політику. Сприяв римським військам у війні з Парфією.
У 62 році вдерся до Адіабену, яку захопив, поваливши тамтешнього царя Монобаза II, васала Парфії. У відповідь проти Тиграна VI рушили парфянські війська на чолі із Вологезом I, який взяв в облогу Тигранакерту. У 63 році Тигран VI зрікся трону й втік до Римської імперії.
У 66 році імператор Нерон планував відновити Тиграна на троні, але цьому завадило Перше юдейське повстання. Помер після 68 року.
Родина
- Гай Юлій Олександр, династ Кетіс Кілікійського
- Юлія, дружина Марка Планція Вара, римського сенатора
Джерела
- Cyrille Toumanoff, Les dynasties de la Caucasie chrétienne de l'Antiquité jusqu'au xixe siècle: Tables généalogiques et chronologiques, Rome, 1990, p. 97-98.
- J. Lindsay, A View of the History and Coinage of the Parthians, Adamant Media Corporation, p.p. 83-84. ISBN 1-4021-6080-1
- R.G. Hovannisian, The Armenian People from Ancient to Modern Times, Volume 1: The Dynastic Periods: From Antiquity to the Fourteenth Century, Palgrave Macmillan, 2004