Тирі (гора)

Гора́ Ти́рі (англ. Mount Tyree) — друга за висотою вершина Антарктиди, після гори — пік Вінсон, належить до хребта Сентінел, в горах Елсворт. Має висоту 4852 м над рівнем моря.

Гора Тирі
англ. Mount Tyree
Гора Тирі зі сходу
Гора Тирі зі сходу
78°24′42″ пд. ш. 85°51′43″ зх. д.
Країна
Регіон  Антарктида
Земля Елсворта
Система хребет Сентінел
(гори Елсворт)
Тип гора
Висота 4852 м[1][2]
Висота відносна 1152 м  ↓ 3700 м[1]
Ізоляція 13,8 км → пік Вінсон (4892 м)[1]
Список
Перше сходження 6 січня 1967 Баррі Корбет і Джон Еванс, члени експедиції Ніколаса Клінча
Маршрут скельно-льодовий підйом
Ідентифікатори і посилання
peakbagger.com 12103
GeoNames 6627193
Гора Тирі
Гора Тирі (Антарктида)

Географія
Топографічна мапа гір Елсворт
(масштаб 1:250,000)

Гора розташована в Західній Антарктиді, в основі Антарктичного півострова більше ніж за 1200 км від Південного полюса, майже за 14 км на північ — північний-захід від піка Вінсон, належить до хребта Сентинел, який є північною частиною гір Елсворт, які розташовані на схід від Землі Мері Берд.

Абсолютна висота вершини 4852 метри над рівнем моря (2-га за висотою гора Антарктики та горах Елсворт). Відносна висота — 1152 м, з найвищим сідлом — 3700 м, між нею та батьківською вершиною[1]. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої гори, пік Вінсон (4892 м), найвищої гори Антарктики, становить 13,82 км.

Відкриття і дослідження

Гора Тирі була відкрита в січні 1958 року під час розвідувальних польотів літаків ескадрильї VX-6, військово-морського флоту Сполучених Штатів, на сході від Землі Мері Берд і в тому ж місяці була нанесена на мапу. Гора була названа на честь контр-адмірала Девіда М. Тирі, який був командиром групи підтримки ВМС США при дослідженні Антарктиди, з 14 квітня 1959 по 26 листопада 1962 року[2].

Станом на початок 2012 року, тільки п'ять альпіністських груп (в цілому десять чоловік) підкорили вершину цієї гори, за трьома різними маршрутами: 6 січня 1967 року Джон Еванс і Баррі Корбет (члени експедиції Ніколаса Клінча), в січні 1989 року — Террі «Мугс» Стумп, в 1997 році французькі альпіністи Антуан де Хоуденс і Антуан Цаирол, в цьому ж 1997 році Конрад Анкер і Алекс Лове. 3 січня 2012 року Ганс Каммерландер, Роберт Міллер і Крістіан Штангль повторили маршрут французьких альпіністів, зробивши п'яте сходження.[3] З десяти альпіністів, які успішно піднялися на гору Тирі, троє загинули при штурмі гірських вершин протягом наступних чотирьох років їх сходження.[4] Все ще нескореною є південна сторона гори, яка являє собою прямовисну стіну заввишки 2000 метрів і є однією із найбільших стін в Антарктиді.

Гора Тирі входить до складу альпіністського проекту «Сім других вершин» (англ. Seven Second Summits).

Див. також

Примітки
  1. Mount Tyree, Antarctica. Peakbagger.com, (англ.). Процитовано 18 жовтня 2015.
  2. U.S. Geological Survey Geographic Names Information System: Mount Tyree Процитовано 29-03-2012 (англ.)
  3. Hans Kammerlander climbs Mount Tyree and becomes first to climb Second Seven Summits Процитовано 29-03-2012 (англ.)
  4. Tyree - A History. Архів оригіналу за 7 жовтня 2011. Процитовано 29 березня 2012. (англ.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.