Тисячоликий герой

«Тисячоликий герой» (англ. The Hero with a Thousand Faces) — книга американського міфолога та релігієзнавця Джозефа Кемпбелла з порівняльної міфології, який аналізує міфи різних культур і пропонує поняття мономіфу, що описує подорож героя. Вперше видана в 1949 році.

Тисячоликий герой
The Hero with a Thousand Faces
Обкладинка видання українською 2020 р.
Жанр порівняльна міфологія
Автор Джозеф Кемпбелл
Мова англійська
Опубліковано
  • 1949 (перша публікація)
  • 1968 (2 видання)
  • 2008 (3 видання)

У 2011 році Time розмістив книгу у своєму списку 100 найкращих і найвпливовіших книг, написаних англійською мовою з 1923 року.[1]

Книгу перекладено більше, ніж 20-ма мовами. Її використовують у своїх працях і дослідженнях учені в царинах антропології, історії релігії, літератури тощо. Книга слугує допоміжним матеріалом для професорів, митців, авторів, фільмотворців, виробників ігор, складачів пісень і для зацікавлених читачів.[2]

Основні ідеї

Пролог. Пишучи цю книгу, Кемпбелл спирався на теорії Фрейда, Юнга, Арнольда Ван Геннепа, а також дослідження етнографів Джеймса Джорджа Фрезера і Франца Боаса й психолога Отто Ранка. Кемпбелл, досліджуючи міфи, казки та легенди народів світу, прийшов до висновку, що більшість цих оповідей спираються на спільну сюжетну структуру, яку він назвав мономіфом. На думку Кемпбелла, міфи та сни діють за однаковою логікою; стародавня людина бачила світ наяву таким, яким сучасна людина бачить його у снах. Людина завжди прагне побачити світ цілісним і зрозумілим їй, тож загальнолюдські архетипові образи отримують в кожній культурі локальні, зрозумілі саме в цій культурі деталі. Загальна схема мономіфу містить три акти: виправа з відомого світу, ініціація в світі невідомого, повернення до відомого світу.

Мандрівка героя. Суть мономіфу полягає в тому, що герой спершу живе в світі, що явно чи неявно потерпає від певного недоліку. Людина зростає у світі суперечностей, ба навіть народжується вже з ними. Саме лише народження вже є травмою, адже особа опиняється відірваною від материнського тіла. Постать матері має ключове місце, це може бути матір-захисниця, годувальниця, але також зла матір, яка покидає свою дитину, нехтує нею. Брак материнської уваги та поява в стосунках матері й дитини батька лежать в основі Едіпового комплексу. Воз'єднатися з матір'ю та подолати батька — прагнення кожної дитини. Матір постає в культурі Великою Матір'ю (матір богів, Земля-мати), але усвідомлення потягу до неї реалізує образ жінки-спокусниці (чарівниці, відьми, фатальної жінки). В пошуках дитячого благоденства герой усвідомлює неповноту своїх сил. В якій-небудь формі він стає андрогіном — поєднує чоловіче та жіноче, для чого йому потрібно подолати ворога, під образом якого (дракон, тиран) криється постать батька. Завдяки цьому герой розуміє двоїстість світу, в якому протилежності насправді є різними сторонами тих самих явищ. Герой осягає єдність не просто з матір'ю, а з самим світом. Здобувши розуміння, герой може лишитися в благоденстві, а може повернутися в світ людей, які не володіють іще тим самим знанням. Вирішивши повернутись, герой ділиться часткою своїх здобутків з іншими, а сам зберігає нове бачення світу, що стає для нього зрозумілим і несуперечливим.

Космогонічний цикл. Тут Кемпбелл розглядає модифікації архетипових образів, особливо звертаючи увагу на постаті матері та героя. Він робить висновок, що герой сучасності йде тим же шляхом, що герой давнини, проте його мета інша. Колись герой здійснював подвиги, керуючись потребами спільноти, що живе в оточенні природи. Тепер же спільнота керується потребами індивіда. Колись таємницею поставала природа, а в наш час — сама людина.

Вплив

На основних ідеях, викладених у книзі, голлівудський продюсер Крістофер Воглер написав методичку для сценаристів. Ця невелика записка, об'ємом в 7 сторінок вплинула на сценарії багатьох фільмів, зокрема студії Walt Disney.

Американський режисер, автор франшизи «Зоряні війни» Джордж Лукас після виходу першого фільму (1970-ті) зазначив, що його сюжет базується на ідеях Дж. Кемпбела, представлених у книзі «Тисячоликий герой».[3]

Ідеї мономіфу вплинули на створення відеоігор. У більшості з них найважливішим елементом є «гравець» або герой, який проходить шлях культурного героя з мономіфу.[3]

Поняття подорожі культурного героя використовується для структурування популярної літератури, такої як «Гаррі Поттер» Дж. К. Роулінг, «Голодні ігри» С. Коллінз та «Володар перснів» Дж. Р. Р. Толкіна[4].

Переклади українською
  • Джозеф Кемпбелл. Герой із тисячею облич, Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1999 рік, ISBN 966-7217-36-1, 392 ст.[5]
    • (передрук) Джозеф Кемпбелл. Тисячоликий герой. Переклад з англ.: Олександр Мокровольський. Львів: Terra incognita. 2020. 416 стор. ISBN 978-617-7646-26-5

Див. також

Примітки
  1. Тисячоликий герой у списку 100 найкращих книг за версією журналу Time (англійська). 2011/08/30.
  2. Hero with a Thousand Faces, The | JCF: Works (амер.). 6 листопада 2018.
  3. Старкова Г.В. Гравець із тисячею облич. Героїчна подорож до віртуального світу. cyberleninka.ru (українською).
  4. Black, Sharon (1 вересня 2003). The Magic of Harry Potter: Symbols and Heroes of Fantasy. Children's Literature in Education (англ.) 34 (3). с. 237–247. ISSN 1573-1693. doi:10.1023/A:1025314919836.
  5. Кемпбел, Джозеф (1999 рік). Герой із тисячею облич (українською). Київ: Видавничий дім "Альтернативи". с. 392. ISBN 966-7217-36-1.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.