Токуз – Мерень

Токуз – Мерень – один з газопроводів, які подають блакитне паливо до столиці Республіки Молдова.

Мерень

Токуз

Пункти сполучені газопроводом

У 20 столітті облаштували подачу природного газу до Кишиніва по трубопроводах Одеса – Кишинів та Рибниця – Кишинів, які отримували ресурс із газопроводів Шебелинка – Одеса та Ананьїв – Богородчани відповідно. У 2000-х роках вирішили підвищити надійність системи газопостачання столиці за рахунок прокладання нового відгалуження, на цей раз від трубопровідного коридору, по якому здійснювався транзит на Балкани (газопроводи Ананьїв – Ізмаїл, ШДКРІ).

В 2007-му проклали трубопровід довжиною 63 км та діаметром 530 мм від Токуз до Мерень[1] (десяток кілометрів від південно-східної околиці Кишиніва). Хоча вся його траса знаходиться на підконтрольній уряду Молдови території, проте ще до Токузу балканська транзитна система проходить через сепаратистський анклав ПМР. Втім, у другій половині 2010-х Румунія та Україна провели роботи, які дозволяли за необхідності забезпечувати реверсний рух по балканському транзитному коридору, що, відповідно, створило можливість для прийому в Токузі ресурсу, отриманого з південного напрямку без проходження через ПМР.[2]

Газопровід Токуз – Мерень розрахований на робочий тиск у 5,5 МПа при пропускній здатності 0,8 (за іншими даними – 1,8 млрд) м³ на рік.[3][4]

Наразі великими споживачами блакитного палива в столиці Молдови є ТЕЦ №1 та ТЕЦ №2.