Травопільне землеробство

Травопільне землеробство — система землеробства, за якої частина орної землі в сівозміні зайнята багаторічними травами, які є кормовою базою і головним засобом підтримання родючості ґрунту.

Перехiдна травопiльна система землеробства, розроблена академіком Вільямсом В.Р. , з перiодичною зміною на полi однорiчних культур багаторiчними травами широко поширилась у тридцятих роках ХХ ст.. За цiєї системи значнi площi вiдводились для висiвання сумішей багаторiчних злакових i бобових трав з метою полiпшення родючостi i структури ґрунтів.

Поряд з сівозмінами в травопільній системі землеробства велике значення відводилося обробіткові ґрунту, широко впроваджувалася система зяблевого обробітку, що складалася з лущення стерні та оранки. Значно підвищилася якість обробітку завдяки появі плугів з передплужниками і поглибленню орного шару, особливо на дерново-підзолистих ґрунтах.

За використання травопiльної системи мало вносили органiчних i мiнеральних добрив. Ефективнiсть цiєї системи землеробства в Україні знижувалась також i внаслiдок не обґрунтованої замiни озимої пшеницi ярою, менш урожайною. В сучасних сiвозмiнах високу питому вагу багаторiчнi трави займають лише на кормових угiддях та ерозованих землях.