Традиційні китайські свята

У перший день китайського календаря (Свято Весни) відзначається початок року. На думку китайців, в цей день розпочинається весна, відбувається пробудження природи, оживають земля і збережені нею паростки життя. У тісному сімейному колі запалюють пахощі і феєрверки, які покликані відлякати злих духів. Святкування китайського Нового року припадає на наступні дні григоріанського календаря[2]:

Вважається закінченням Свята Весни (китайського Нового року) і відзначається 15-го числа 1-го місяця за місячним календарем. За звичаєм, люди розвішують на вулицях та у парках багатобарвні ліхтарі різних розмірів. Свято ліхтарів припадає на наступні дні григоріанського календаря[2]:

День зимового сонцестояння відзначається 22 або 23 грудня. У стародавньому Китаї вважали, що з цього часу, коли дні стають довшими, а ночі коротшими, чоловіча сила природи пробуджувалася і давала початок новому циклу.

Також іменується Святом чистого світла або Днем душ. У цей день прийнято відвідувати могили предків або національних героїв, приводити надгробки в порядок, покладати квіти і палити «жертовні гроші» з паперу в знак вшанування пам'яті покійних. На даний час замість відвідування кладовищ більш поширені заміські весняні прогулянки, тому Цінмін має й іншу назву — День прогулянки по першій траві. Відзначається на 104-й день після зимового сонцестояння, що найчастіше припадає на 4 або 5 квітня.

Гонки на човнах-драконах.

Припадає на 6-й день 6-го місяця за місячним календарем, тому також називається Святом двох п'ятірок. У народі є кілька переказів про походження цього свята. Одні вважають, що воно має відношення до стародавніх обрядів поклоніння жителів долини річки Янцзи Дракону. Але більш вірогідною вважається версія, пов'язана з китайським поетом-патріотом Цюй Юаном. Він був вельможею у царстві Чу в період воюючих царств. Кілька разів звертаючись до правителя про необхідність проведення адміністративних реформ, він звернув на себе обурення інших сановників, які змусили Цюй Юаня покинути столицю. Коли ж війська сусіднього царства увірвалися в місто, поет дізнався про це і, не перенісши національної ганьби, наклав на себе руки, кинувшись в річку. Після його смерті 5-го дня 5-го місяця одноплемінники довго шукали тіло за допомогою човнів. З тих пір в цей день в Китаї влаштовуються річкові гонки на національних човнах.

Свято припадає на наступні дні григоріанського календаря[2]:

Припадає на 7-й день 7-го місяця за місячним календарем, тому також називається Святом двох сімок. Святкування пов'язане зі старим зворушливим переказом про кохання пастуха до небомешканки, у зв'язку з чим Цісіцзе часто називають китайським Днем Святого Валентина. Свято припадає на наступні дні григоріанського календаря[2]:

Святкування середини осені в Гонконзі.

Його називають також Святом врожаю, так як за часом він збігається із закінченням збиральних робіт. Крім того, його називають Святом богині місяця. Стародавні народи, що жили в районах із жарким кліматом, особливо шанували місяць. Після виснажливого дня, коли жар палючого сонця виснажував людей і тварин до межі, ніч з її прохолодою була блаженним часом відпочинку. Повний місяць вважається символом благополуччя і достатку. В цей день, який припадає на повний місяць, збираються всі члени родини і влаштовують вечерю. Обов'язковою стравою застілля є «місячні пряники» з пшеничного борошна із різною начинкою.

Це свято, що знаменує собою середину річного циклу в уявленні китайців, за своєю значимістю поступається лише Новому року. Він відзначається 15-го дня 8-го місяця за місячним календарем. Свято середини осені припадає на наступні дні григоріанського календаря[2]: