Транспортно-відвальна система розробки кар'єра

Транспортно-відвальна система розробки кар'єра – порядок виконання гірн. робіт на кар'єрах, при якому всю або частину об'єму розкривної товщі переміщують у вироблений простір за допомогою транспортно-відвальних мостів або консольними відвалоутворювачами.

.

Вперше почала застосовуватися з 20-30-х рр. ХХ ст. на кар'єрах Німеччини. В Україні набула поширення з кін. 40-х – поч. 50-х рр. (Марганецький і Орджонікідзевський ГЗК, ВО “Александріявугілля", ВО “Укрвогнетривнеруд", Керченський ЗРК). Спочатку в комплексах обладнання використовувалися мости, а з освоєнням вітчизн. техніки безперервної дії вони були витіснені відвалоутворювачами з довж. стріли 90-180 м. Область застосування Т.-в.с.р. обмежується м'якими г.п., горизонтальними або слабкопохилими родов. з потужністю пласта корисної копалини до 20-25 м, терміном служби кар'єру не менше 15-20 років. Застосування Т.-в.с.р. дозволяє розвивати велику виробничу потужність підприємства (до 10-15 млн. т на рік) і високу продуктивність праці по розкриву (до 250-400 м3 на вихід одного робітника), а також забезпечити низьку собівартість розробки) м3 розкриву. У перспективі прогнозується збільшення обсягів використання Т.-в.с.р.

Див. також

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.