Трибоадгезійний сепаратор

Трибоадгезійний сепаратор — сепаратор трибоелектричний, в якому діє комплекс сил: адгезії, електричної, відцентрової, гравітаційної.

У трибоадгезі́йному сепара́торі можна знепилювати, класифікувати і розділювати за речовинним складом різні матеріали крупністю 0 — 5 (8) мм, які надходять на поверхню барабана по спеціальному лотковому живильнику.

Барабан має змінні поверхні з різних матеріалів і обладнаний приладом для підігріву для регулювання його температури. Для запобігання можливого спотворення процесу усі частини апарату, в тому числі й барабан, заземлені.

При русі частинок матеріалу по живильнику в результаті контакту між ними і поверхнею лотка на частинках утворюються трибоелектричні заряди. Однойменні заряди перешкоджають злипанню тонкодисперсних частинок.

Розділення частинок здійснюється в результаті взаємодії комплексу сил: адгезії, електричної, відцентрової, гравітаційної. Для відриву частинки від поверхні барабану необхідно, щоб сума сил, діючих в напрямку від осі барабану, була більше суми сил, діючих в протилежному напрямку. При визначеній частоті обертання частинки, крупніше заданої граничної крупності, будуть відриватись від поверхні барабану, а більш дрібні — залишатися на його поверхні. Крупні частинки направляються у власний збірник, а дрібні, що утрималися на поверхні барабану, скидаються щіткою в інший збірник.

Граничні розміри частинок регулюються підбором матеріалу і характером обробки поверхні барабана, його частотою обертання і температурою нагріву, а також частотою і амплітудою вібрацій лотка. На трибоадгезійному сепараторі ефективно виділяються не тільки крупні, але й тонкі фракції (менше 0,07; 0,04; 0,02 мм). При роботі трибоадгезійних сепараторів відсутні втрати тонкоподрібнених частинок і пилоутворення.

Див. також

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С  Я. — 644 с.
  • Смирнов В. О., Білецький В. С., Шолда Р. О. Переробка корисних копалин (монографія). Донецьк: Східний видавничий дім. 2013. 600 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.