Тріолет

Тріоле́т (фр. triolet, від лат. trio — троє) — восьмивірш за схемою римування на дві рими: абааабаб.

Причому перший рядок повторюється тричі:

Сонце і день — не мені.

Сни — моя втіха єдина.

Та не щастить і вві сні.

Сонце і день — не мені.

О, хоч у снах чарівні

Сняться юнацтва години…

Сонце і день — не мені,

Сни — моя втіха єдина (А. Казка).

Тріолет виник у середньовічній французькій поезії, прижився в інших європейських літературах. В українській версифікаційній практиці з'являється епізодично.

Одним із зразків тріолету є поезія Світличного "Тріолет":

Навіщо тріолети їсти?

Вони - з химер, фантазій, снів...

Не смійте, плотські та земні,

Небесні тріолети їсти!

Се - сонячні кларнети істин.

... А що як істина - в вині?!

Не треба тріолети їсти,

Вони - з химер, фантазій, снів...