Турмс
В етруській релігії Турмс (𐌕𐌖𐌓𐌌𐌑) є еквівалентом римського Меркурія й гелленського Гермеса, богом торгівлі й посланцем між людьми та богами. Етруські художні твори часто зображують Турмса в ролі провідника душ, що веде покійного в загробне життя [1]. У цій якості його іноді зображали на етруських саркофагах. В іншому зображенні, в якому бога описано як 𐌕𐌖𐌓𐌌𐌑 𐌀𐌉𐌕𐌀𐌑 Turmś Aitaś або «Turms of Hades». Він сприяв Одісеєві у потойбіччі. Турмс також з'являється в образах із Парісом, Гераклом або Персеєм. Ім'я Турмс має виразно етруське походження, але на відміну від божеств, таких як Геракл та Аплу (Аполлон), імена яких були запозичені з гелленської мови.
Турмс 𐌕𐌖𐌓𐌌𐌑 | |
---|---|
| |
провідник душ у потойбіччя | |
Період життя | безсмертний |
Значення імені | Той, що поєднує |
Ім'я іншими мовами | Turms |
В інших культурах | Меркурій, Тот, Гермес |
Місцевість | Етрурія |
Заняття | бог торгівлі і повідомлень |
Атрибути | кадукей, крилаті сандалі |
Медіафайли у Вікісховищі |
Турмс відомий більше з прикрас на побутових предметах, таких як дзеркала, хоча є свідчення про існування храму Турмса в Кортоні.
Бернар Комбет-Фарнукс трактує коментарі Сервія та Макробія як вказівку на те, що "Гермес-Турмс" мав епітет Камілла, що означає "слуга" (тобто інших богів). Шкілій Каллімаха додає, що «Кадмілос є Гермесом у Тиренії».
Турмс - також ім’я персонажа в історичному романі Міки Валтарі «Етруск» або ʼʼТурмс, безсмертнийʼʼ. Дія відбувається в п'ятому столітті до нашої ери.
- Combet-Farnoux, (1980), p. 189.