Тім Талер, або Проданий сміх

Тім Талер, або проданий сміх (нім. Timm Thaler oder Das verkaufte Lachen, 1962) - казково-філософська повість німецького письменника Джеймса Крюса. Згідно оксфордської дитячої літературної енциклопедії - це найвідоміша дитяча книга Крюса[1].
За основу твору письменник використовував середньовічну легенду про доктора Фауста, який уклав угоду з дияволом, обмінявши свою безсмертну душу на безмежні знання і мирські задоволення.
Книга являє собою першу частину трилогії про Тіма Талера, куди входять також такі повісті як Ляльки Тіма Талера, або продане людинолюбство (1977) та Неле, або Вундеркінд (1986).

Тім Талер, або проданий сміх
нім. Timm Thaler oder Das verkaufte Lachen
Жанр фантастика
Автор Джеймс Крюс (James Krüss)
Мова німецька
Опубліковано 1962
ISBN-13: 978-4-89642-097-5
ISBN-10: 4-89642-097-7

Зміст

Вступ

Дія повісті відбувається незабаром після Другої світової війни. Оповідач, від імені якого ведеться розповідь, знайомиться в друкарні Лейпцига з чоловіком середнього віку з дивно дзвінким дитячим сміхом. Вони спілкуються протягом декількох вечорів, і Тім Талер (так звати чоловіка) розповідає письменнику історію свого дитинства. Історія настільки цікава, що письменник вирішує записати і опублікувати її. Незабаром, при загадкових обставинах з'являється якийсь таємничий незнайомець з проханням не писати і не друкувати історію Тіма. Він пропонує за це великі гроші. Але цей рукопис дуже важливий для письменника, і він відхиляє всі пропозиції незнайомця.

Історія Тіма Тайлера

Тімм Талер- маленький хлопчик, який жив у 1920-і роки, у Великому Місті Центральної Німеччини. Він втрачає обох батьків. Спочатку вмирає мати. Дуже скоро його батько знову одружується, і для Тіма настають важкі часи: мачуха нещадно використовує його, практично не піклуючись про його стан, а зведений брат Ервін постійно чіпляється до нього, зводить на нього наклепи і не дає спокійно робити уроки. Єдине, що скрашує Тіму життя і допомагає пережити будь—які біди-це його заразливий сміх і Іподром, куди вони з батьком ходять щонеділі. Через важке сімейне становище Тім насилу доучується до п'ятого класу, коли раптово гине його батько, від нещасного випадку на будівництві. У день похорону Тім приходить на іподром, де знайомиться з багато одягненим паном у картатому костюмі, який називає себе бароном Чезаре Тречем. Треч шляхом невеликих махінацій пропонує Тіму укласти дивну угоду: хлопчик здобуде здатність вигравати будь-яке, навіть найфантастичніше, парі, але натомість Треч забирає у Тіма в обмін на це його щасливий сміх. При цьому, якщо Тім кому-небудь розповість про їх угоду, то він назавжди втратить не тільки сміх, але й здатність вигравати. Тім погоджується на угоду, так як зі смертю батька йому стає все важче сміятися. Мачуха Тіма, дізнавшись про його дар, використовує його в своїх корисних цілях — вони постійно ходять на іподром, і на якого б коня Тім не поставив гроші, він завжди виграє. В результаті, раніше бідна сім'я починає розкошуватиме, але Тім щасливішим від цього не стає — нездатний тепер сміятися, він здається всім похмурим, через що ті люди, які його любили, починають думати, що він пишається так своїм багатством та задирає носа. Не витримавши всього цього, в свої 14 років, після закінчення початкової школи, хлопець збігає з дому в нікуди, сподіваючись, що коли-небудь він поверне свій сміх. Тім приймає таке рішення під впливом лялькового спектаклю «Гусак, гусак, приклеюся, як візьмуся» (за казкою братів Грімм «Золотий гусак»). Перші дні він випробовує свій дар на міцність, укладаючи різні парі, тому що, однією з умов Угоди є те, що у випадку, якщо Тім програє, хоч раз парі, то сміх до нього повернеться. Однак, все виявляється дуже складно: навіть самі неймовірні парі дивним чином збуваються на користь Тіма. Так він укладає парі, що стане найбагатішою людиною в світі. І тут стає відомо, що Чезаре Треч помер, але заповідав весь свій статок Тіму, а оскільки хлопчик ще неповнолітній, то його опікуном призначений брат-близнюк покійного - Чарлз Треч, який насправді виявляється ні ким іншим, як самим Тречем. Так Тім опиняється у повній владі барона і поступово дізнається про всю його сутність. Зокрема, з'ясовується, що барон купив сміх Тіма, тому що багатій, який вміє так дзвінко, по дитячому сміятися, легко може заволодіти людськими душами і серцями, і, відповідно, наживатися на цьому. У якийсь момент Тім читає ім'я Треча (з нім. - "Lefuet«) навпаки і виявляє, що воно читається як «чорт» (з нім. — «Teufel»).

За допомогою друзів (рульового Джонні, пана Рікерта і Крешимира, який, як з'ясувалося, колись вже укладав угоду з Тречем) Тіму-таки вдається знайти слабе місце в угоді та отримати назад свій сміх: він просто укладає парі на один гріш, що вміє сміятися, що в підсумку і відбувається. Джонні, Рікерту і Крешиміру повертається пароплавство, а Треч, який програв, стає самітником і починає цуратися і побоюватися людей.

Персонажі

  • Тім Талер-головний герой книги. Веселий, добрий і довірливий хлопчик.
  • Барон Треч-загадковий мільйонер, головний антагоніст повісті. Купив у Тіма його дзвінкий сміх, у Крешимира — добрі карі очі. На перевірку виявляється демоном Астаротом.
  • Мачуха Тіма (ім'я невідоме). Недолюблювала Тіма.
  • Ервін-зведений брат Тіма. Розпещений і шкідливий хлопчик з дуже блідим обличчям.
  • Фрау Бебер-булочниця, у якої мачуха і Ервін позичали гроші.
  • Християн Рікерт-директор Гамбурзького пароплавства. Друг Тіма. Добродушна, весела людина.
  • Пані Рікерт — мати Християна Рікерта. Дуже добра, сміхотлива і при цьому хитра старенька, «мила дитина вісімдесяти з гаком років».
  • Крешимир-ще один друг головного героя. Родом з Хорватії. Служить стюардом на пароплаві "Дельфін" з пароплавства Рікерта. Колись по наївності продав барону Тречу свої добрі карі очі.
  • Джонні - також друг Тіма Талера. Рульовий на тому ж кораблі «Дельфін».
  • Селек Бай-діловий партнер барона Треча, родом з Месопотамії. Представник секти сонцепоклонників (в оригінальній повісті — секти єзидів, людей, що поклоняються дияволу).
  • Грандіцці-демонічний діловий партнер Треча, італієць. Насправді є демоном Бегемотом.
  • Синьйор ван дер Толен-діловий партнер Треча, португалець з ротом, схожим на пащу акули.
  • Містер Пенні-діловий партнер Треча, англієць.

Підґрунтя

Для більш глибокої ілюстрації «диявольської» сутності барона Крюс використовував техніку анограми в написанні імені барона. У першоджерелі його ім'я німецькою мовою звучить як Lefuet тобто Teufel у зворотньому написанні, що в перекладі означає Диявол.

Книга містить також гостру критику суспільства капіталістичного споживання. Особливо гостро це вдається автору в описі соціального підйому мачухи Тіма і релігійного поклоніння перед наживою з боку барона. Швидше за все, на межі цього проявляються „сатанинські" примхи барона, А також його поплічників, таких як демон-бегемот, замаскований під синьйора Грандіцці.
В романі є інший, прихований план: Крюс висвітлює тезу насильства над дітьми, малюючи психологічний профіль Тіма Талера, як дитини над якою зробили зловживання. Крюсс написав драму про хлопчика, якого сильна доросла людина робить слухняним. [2]

Адаптації

  • Існує радіопередача з двох частин Курта Ветаке , випущена у видавництві Zebra.
  • У 1979 році роман був адаптований для телесеріалу «Тім Талер» з 13 частин . Головного героя зіграв Томас Орнер, барона Хорст Франк. Серіал став першим з 16 різдвяних серіалів ZDF.
  • У 1981 році в Радянському Союзі роман був випущений як художній фільм з двох частин під назвою «Проданий сміх».
  • У 2002 році був випущений 26-серійний німецький мультсеріал «Тім Талер».
  • У 2009 році режисерка Гражина Каніа у Театрі на Паркуа у Берліні, зробила театральну адаптацію п'єси «Тім Талер, або Проданий сміх». [3], [4]
  • У 2017 році вийшов фільм «Тім Талер або Проданий сміх» режисера Андреаса Дрезена , в головній ролі Арвед Фрізе,д а також Юстус фон Дохнані у ролі його антипода.[5]

Примітки

Посилання

https://portal.dnb.de/opac.htm?method=simpleSearch&cqlMode=true&query=nid%3D4580178-2

Джерела

  • Simone Gerber. Reichtum und Armut in James Krüss' «Timm Thaler oder Das verkaufte Lachen»: Ein Vergleich zum zeitgenössischen Diskurs. GRIN Verlag, 2021.
  • Tim Wersig. Homo ridens oder das verkaufte Lachen: Timm Thaler trifft auf den lachenden Menschen. GRIN Verlag, 2009.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.