Українське Міщанське Братство (Бучач)

Українське Міщанське Братство (іноді Українське Міщанське Брацтво, УМБ) у Бучачі — громадська організація українців міста. Діяла на основі статуту товариства «Просвіта» до московсько-більшовицької окупації у 1939 році.

Відомості

Під час першої світової та українсько-польської воєн призупинили діяльність філії українського товариства «Просвіта» та москвофільського «Общества ім. Качковського» в Бучачі. У 1923 році відвідувачі читалень обидвох товариств вирішили створити спільну організацію, яку назвали «Українське Міщанське Братство». Діяльність провадили на основі статуту товариства «Просвіта». Загальні Збори УМБ відбулись десь у середині 1923 року, на яких, зокрема, почали вирішувати питання з приміщенням.[1] За іншими спогадами, 1921 року «Міщанське Братство» відновило свою діяльність.[2]

За пропозицією, мабуть, Степана Кізюка, вирішили збудувати власне приміщення[3] на місці звалищ (руїн) колишньої жіночої бурси, яку збудували за сприяння москвофіла д-ра Володимира Могильницького, який після першої світової проживав у Югославії і погодився продати «ґрунт» з руїнами за невеликі гроші. Будівництво провели члени УМБ способом толоки, будівельний матеріал закупили в основному коштом бучачан зі США.

Сходини (зустрічі) відбувались ледь не щонеділі, зокрема, лектори (іноді зі Львова) читали доповіді на різні теми.

Отець Адріян Добрянський, катехит і заступник директора Бучацької державної гімназії, при УМБ заснував допомогову фундацію, кошти якої допомагали незаможним українським студентам.[4]

При УМБ діяли:

  • аматорський гурток, який брав участь у концертах, виставах
  • хор, його співаки також були членами церковного хору під керівництвом Йосафата Рогатинського ЧСВВ
  • товариство «Сокіл» (засноване, ймовірно, 1929), в якому переважала молодь;при ньому постала секція копаного м'яча, при якій створили команду, назвали «Буревій»

Відомі люди

Єдиним та незмінним секретарем УМБ був Іван Бобик.

Очільники
  • д-р Іларіон Боцюрків
  • Михайло Береза — репресований совітами
  • Корнило Крушельницький — репресований совітами, батько лікаря Корнила Крушельницького
  • NN

Діячі

д-р Володимир Гамерський, д-р А. Слюзар, мгр Теодор Данилів, та інші.

Примітки
  1. 1. Місто Бучач… — С. 447.
  2. Гузар М. Бучач в перших роках по першій світовій війні // Бучач і Бучаччина… — С. 197.
  3. Ельжбета Водзічко називає його, на осонові спогадів її вуйка Збігн. Галькевича, Домом культури → Wodziczko Elżbieta. Tęsknota za Buczaczem // Głos buczaczan. — Wrocław : drukarnia osiedlowa, 2015. — № 1 (72). — 92 s. — S. 63. (пол.)
  4. Д-р Мельник Петро. Бучацька гімназія в 20-х і 30-х роках ХХ-го столілля // Бучач і Бучаччина… — С. 209.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.