Український гідрометеорологічний інститут

Історія УкрГМІ веде свій відлік з 15 травня 1855 року, коли відбулось офіційне відкриття Київської метеорологічної обсерваторії, яка започаткувала створення систематичних метеорологічних спостережень, їх аналіз і узагальнення (надалі — Київська магнітно-метеорологічна обсерваторія, 1925 р.; Київська науково-дослідна геофізична обсерваторія, 1944 р.). Самостійною державного статусу Український гідрометеорологічний інститут набув у 1953 р.[2]

До складу УкрГМІ входять наукові відділи:

• кліматичних досліджень та довгострокових прогнозів погоди,
• гідрологічних досліджень,
• агрометеорологічних досліджень,
• досліджень стану атмосфери,
• гідрохімії,
• радіаційного моніторингу природного середовища,
• засобів вимірювань,
• сектори чисельних та синоптичних досліджень, досліджень аерозолів.

До складу інституту входять Морське відділення (м. Севастополь), відділ експериментальних досліджень (м. Дніпропетровськ), польова експериментальна метеорологічна база (с. Жовтневе Дніпропетровської області), польова гідрологічна база (м. Богуслав).

Всього в складі УкрНДГМІ працює понад 300 співробітників (110 наукових працівників, 2 професора, 6 докторів наук, 38 кандидатів наук).

В галузі гідрометеорології та базового моніторингу природного середовища УкрГМІ є єдиною науково-дослідною організацією в Україні. УкрГМІ виконує науково-дослідні, дослідно-конструкторські та науково-методичні роботи у галузі гідрометеорології, проводить впровадження отриманих результатів у народне господарство.

Основними завданнями УкрГМІ є:

• розвиток гідрометеорологічної науки шляхом виконання фундаментальних та прикладних досліджень у галузі гідрометеорології і базового моніторингу природного середовища;
• здійснення наукового та науково-методичного забезпечення діяльності гідрометеорологічної та інших оперативних служб Міністерства екології та природних ресурсів України;
• координація наукових досліджень по гідрометеорології в Україні.

Основними напрямками наукової діяльності інституту є:

• вивчення закономірностей фізичних процесів, що відбуваються в атмосфері та гідросфері, гідрометеорологічного режиму та агро-кліматичних умов, у тому числі небезпечних для господарської діяльності та населення;
• розробка нових та удосконалення існуючих методів метеорологічних, гідрологічних і агрометеорологічних прогнозів та розрахунків і впровадження їх у практику;
• розробка прогнозів небезпечних та стихійних гідрометеорологічних явищ та процесів;
• дослідження клімату України та факторів, що спричиняють його динаміку;
• розробка методів активного впливу на гідрометеорологічні процеси та явища;
• комплексне вивчення впливу гідрометеорологічних умов на забруднення навколишнього середовища, його соціально-екологічних та соціально-економічних наслідків на території України;
• розробка наукових принципів організації та рекомендацій по здійсненню базових спостережень за забрудненням навколишнього природного середовища;
• комплексне вивчення гідрометеорологічного режиму та стану забруднення Чорного та Азовського морів;
• розробка нових і удосконалення існуючих технічних засобів гідрометеорологічних вимірювань;
• науково-методичне забезпечення діяльності державної системи гідрометеорологічних спостережень і прогнозування та базових спостережень за забрудненням природного середовища;
• розробка нормативно-технічного і метрологічного забезпечення та стандартів у галузі гідрометеорології і моніторингу природного середовища.

Інститут бере активну участь у виконанні державних науково-технічних програм та цільових комплексних програм Міністерства екології та природних ресурсів України, проведення досліджень на замовлення Національної академії наук України, Міністерства науки та освіти України. Щорічно виконуються дослідження за 45-50 науковими та дослідно-конструкторськими темами.

Створені наукові школи:

• з проблем активних впливів на хмари,
• чисельного регіонального коротко-, середньо- і короткострокового прогнозування погоди;
• агрометеорологічних прогнозів урожайності;
• моніторингу природного середовища;
• вивчення та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС;
• у галузі морської гідрометеорології та гідрохімії;
• хімії поверхневих вод;
• вивчення природи та прогнозування небезпечних стихійних явищ;
• питань агрокліматології, кліматології, кліматичних ресурсів і т. д.

Щорічно видається фаховий збірник «Наукові праці УкрНДГМІ».

• Закон України «Про гідрометеорологічну діяльність» на Сайті Верховної Ради України
• Сайт Національної академії наук України
• Сайт державної служби України з питань надзвичайних ситуацій
• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.

• Як створюють прогноз погоди — відео Tokar.ua