Український фронт РККА

Український фронт у лавах РСЧА створено на підставі донесення начальника Польового штабу РСЧА Костяєва і члена Реввійськради радянської республіки Аралова від 4 січня 1919 р. Формально Український фронт був підпорядкований Миколі Подвойському — народному комісару у військово-морських справах України. Фактично війська Українського фронту являли собою Дієву армію Збройних сил Української РСР, в оперативному відношенні підпорядковану Реввійськраді Російської Республіки.

Український фронт
Емлема РСЧА, з 1919 року
На службі	4 січня 1919 - 15 червня 1919
Країна	Українська СРР
Вид	Червона армія
Чисельність	фронт
Війни/битви	Українська революція Громадянська війна в Росії
Командування
Визначні командувачі	В. Антонов-Овсієнко

Командувачем став Володимир Антонов-Овсієнко, за начальника штабу — Глаголєв, членами Реввійськради — Юрій Коцюбинський та Юхим Щаденко. Трохи пізніше склад РВР було розширено до п'яти осіб. До нього увійшли Андрій Бубнов (від 25 квітня) та Сергій Савицький (від 17 травня); деякий час тимчасово виконував обов'язки комісар штабу Микола Вишневецький.

За наказом по Українському фронту № 67 від 24 травня 1919 року[1] начальником штабу було призначено Євгена Бабіна, — людину, близьку до Подвойського. На цьому посту він замінив Анатолія Давидова, що тимчасово виконував обов'язки замість Глаголєва.

Внаслідок військово-політичної кризи в Радянській Україні в середині червня 1919 р. Український фронт, а разом з тим — Українська радянська армія, були ліквідовані. Українські військові частини переформовано та включено до єдиної Робітничо-Селянської Червоної Армії. З частин Першої та Третьої українських радянських армій створено 12-ту армію Західного фронту, а війська Другої української радянської армії увійшли до складу 14-ї армії Південного фронту.