Українсько-таджицькі відносини

Українсько-таджицькі відносини — двосторонні дипломатичні відносини між Республікою Таджикистан і Україною. Встановлені 24 квітня 1992 року. Обидві країни раніше були радянськими республіками. Тепер вони взаємодіють у межах таких міжнародних організацій як ООН, ОБСЄ та СОТ.

Українсько-таджицькі відносини

Таджикистан
Україна

Історія

Посольство Таджикистану у Києві розпочало роботу в грудні 2010 року. Українське посольство в Душанбе діє з жовтня 2012[1].

Двосторонні відносини ґрунтуються на Договорі про дружбу і співробітництво між Україною та Республікою Таджикистан, підписаному в ході офіційного візиту лідера Таджикистану Емомалі Рахмона до України 6 липня 2001 року[2][3]. Президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Віктор Янукович здійснювали візити до Таджикистану у квітні 2003 року[4], березні 2008 року та вересні 2011 року відповідно. У грудні 2008 року Емомалі Рахмон відвідав Україну з державним візитом, у грудні 2011 року — з офіційним, у липні 2012 — з робочим візитом[5].

Договірно-правова база відносин між країнами складається з 80 документів, угод, договорів, що охоплюють широкий спектр питань співробітництва в різних сферах.

Співпраця з Україною є одним із головних напрямків зовнішньої політики Республіки Таджикистан. Україна цікава для Таджикистану в економічній і військово-технічній сферах[6].

У 2012 році Надзвичайним і Повноважним послом України в Республіці Таджикистан був призначений Віктор Никитюк[7]. Надзвичайним і Повноважним послом Республіки Таджикистан в Україні є Файзулло Холбобоєв[8].

Економічне співробітництво

Важливим елементом зміцнення відносин між Україною та Таджикистаном є заснована у 2002 році Спільна міжурядова таджицько-українська Комісія з питань економічного співробітництва.

Україна постачає до Таджикистану харчові продукти, цукор, ліки, глинозем, цемент, вугілля, побутову техніку. Таджикистан експортує в Україну сирець бавовни-волокна, фрукти, овочі, сухофрукти[9]. У 2014 році обсяг товарообіг між країнами склав 45 млн доларів США[7].

Примітки
  1. Політичні відносини. Посольство України в Республіці Таджикистан. Процитовано 13 січня 2016.
  2. Хаким Хусейнович Солиев. Республика Таджикистан--15 лет независимого экономического развития. — Ėjod, 2007. — С. 161.
  3. Зафар Саїдов. Основные тенденции внешней политики Республики Таджикистан на рубеже столетий (1992-2004 гг.). — Авасто, 2009. — С. 159. — ISBN 9994770500.
  4. Хаким Хусейнович Солиев. Республика Таджикистан--15 лет независимого экономического развития. — 2007. — С. 161.
  5. Політичні відносини. Посольство України в Республіці Таджикистан. Процитовано 13 січня 2016.
  6. Зафар Саїдов. Основные тенденции внешней политики Республики Таджикистан на рубеже столетий (1992-2004 гг.). — Авасто, 2009. — С. 24. — ISBN 9994770500.
  7. Виктор Никитюк: «Быть первым Послом Украины в Душанбе – большая ответственность». Посольство України в Республіці Таджикистан. Процитовано 13 січня 2016.
  8. Встреча Чрезвычайного и Полномочного посла Республики Таджикистан в Украине с таджикскими студентами ВУЗ-ов города Харькова. Посольство Республики Таджикистан в Украине. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 13 січня 2016.
  9. Хаким Хусейнович Солиев. Республика Таджикистан--15 лет независимого экономического развития. — Ėjod, 2007. — С. 165.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.