Універсальна партія

Універсальна партія, всеосяжна партія, партія «всеохопного» типу (англ. big tent party, catch-all party) — політичний термін, який характеризує політичну партію, яке прагне об'єднати людей із різними точками зору. Партія необов'язково вимагає дотримання якоїсь ідеології як критерій для членства. В ідеалі дану партію можна охарактеризувати як толерантну та плюралістичну. Загалом дані партії мають досить поверхневу і нечітку ідеологію та, відповідно, орієнтується на переважну більшість населення. Головна мета даних партій — зібрати якомога більше голосів виборців, виграти вибори та очолити уряд. Для цього вони намагаються охопити всю можливу сукупність соціальних інтересів. Зазвичай дані партії позиціонуються як центристські. Під час виборчої кампанії вони орієнтуються на сьогочасні настрої населення, що дає їм змогу швидко реагувати на їх зміни. Брак ідеології компенсують шляхом наголошення на привабливих персональних якостях кандидатів. Підбір кандидатів від партії під час виборчої кампанії більше визначається здатністю окремого кандидата залучити і використати усе можливе різноманіття виборчих ресурсів, електоральною привабливістю кандидата, ніж, наприклад професійністю чи досвідченістю.

Універсальна партія
 Універсальна партія у Вікісховищі

Приклади

Велика Британія

У 2007 році, коли Ґордон Браун став прем'єр-міністром Великої Британії, він запросив кількох членів поза Лейбористською партією до свого уряду. Серед них був колишній генеральний директор Конфедерації британської промисловості Діґбі Джонс та колишній лідер партії Ліберальних демократів Педді Ешдаун[1][2]. Медіа часто називали кабмін Брауну «урядом усіх талантів»[3].

Франція

Партія Вперед, республіко!, яку заснував Емманюель Макрон описується як центристська партія з всеосяжною природою[4].

Посилання
  1. In full: Brown's government = [У повному обсязі: уряд Брауна] : [арх. 06.04.2019] // BBC News. — 2007. — 29 June. — Дата звернення: 02.06.2019. (англ.)
  2. The fallout from Brown's job offer = [Наслідки від пропозиції роботи Брауна] : [арх. 05.07.2018] / Nick Assinder // BBC News. — 2007. — 21 June. — Дата звернення: 02.06.2019. (англ.)
  3. First 100 days: Gordon Brown = [Перші 100 днів: Гордон Браун] : [арх. 13.03.2014] // BBC News. — 2007. — 5 October. — Дата звернення: 02.06.2019. (англ.)
  4. Sophie Di Francesco-Mayot (2017). The French Parti Socialiste (2010–16): from office to crisis. У Rob Manwaring; Paul Kennedy. Why the Left Loses: The Decline of the Centre-Left in Comparative Perspective. Policy Press. с. 162. ISBN 978-1-4473-3269-5.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.