Урочище Грабарка

Уро́чище «Грабарка» — ландшафтний заказник місцевого значення.[1]

Ландшафтний заказник місцевого значення «Урочище «Грабарка»
48°22′30″ пн. ш. 29°17′06″ сх. д.
Розташування:	Україна Вінницька область, Тростянецький район
Найближче місто:	с. Ободівка
Площа:	2,6 га
Заснований:	2009 р.
Керівна організація:	Ободівська сільська рада
Країна	Україна

За фізико-географічним районуванням України (1968), територія ландшафтного заказника належить до Крижопільського району області Подільського Побужжя Волинсько-Подільської височини Дністровсько-Дніпровської лісостепової зони.

За геоботанічним районуванням України (1968) територія належить до Могилів-Подільсько-Бершадьського району геоботанічного округу дубово-грабових та дубових лісів Південної підпровінції Правобережної провінції Європейської широколистяної області.

Для цієї території характерні хвилясті лесові рівнини з фрагментами дубово-грабових лісів на опідзолених, реградованих та типових вилугованих і карбонатних чорноземних ґрунтах та височинні сильно еродовані рівнини з переважанням силових земель та фрагментами лісів з дубу скельного та грабу на опідзолених та чорноземних змитих ґрунтах та заплави річок з різнотравно-злаково-осоковими луками, тобто з геоморфологічної точки зору описувана територія являє собою Жмеринську слабо розчленовану лесову рівнину.

В геологічному відношенні територія відноситься до фундаменту Українського кристалічного щита, що представлений ранньопротерозойськими складчастостями: гранітів та гнейсів та областю архейської складчастості. Осадкові відклади, що перекривають кристалічний фундамент приурочені до неогенової системи і складені сіро-зеленими місцями жовтими глинами.

Ґрунтовий покрив характеризується типовими чорноземами неглибокими і глибокими мало гумусними карбонатними і вилутуваними.

Територія заказника знаходиться в межах рівнинної атлангико-континентальної області помірного кліматичного поясу. Клімат території помірно континентальний. Для нього с характерним тривале нежарке літо, і порівняно недовга, м’яка зима. Середня температура січня становить - 6° С, а липня становить + 19°С. Річна кількість опадів становить від 575 і вище мм.

Ділянка являє собою невід'ємну частину екомережі, діяльність якої спрямована на відтворення та збереження екосистем. Значні площі у заплаві зайняті угруповання остепнених лук класу передгірних перервами мокрих луків з домінуванням костриці валіскої, тонконога вузьколистого, ромашки- білої та участю в травостої жовтець багатоквітковий, подорожника ланцетовидної о, деревію звичайного, лядвинця рогатого, конюшини лугової, конюшини повзучої, тощо. На схилах долини поширені степові угруповання класу з фрагментами рудеральних ценозів, формування яких зумовлено зсувами ґрунту на крутих схилах. У складі степових ценозів домінує костриця валіеька, ^ зустрічається вероніка сива, тонконіг гребінчастий, осока рання. На гранітних відслоненнях ростуть очиток шестирядний, віскарія клейка, чебрець Маршалдів.