Уступ (гірництво)

Усту́п — гірничий термін, що застосовується для означення частини товщі гірських порід або частини вибою.

Рис. 1. Уступи в кар'єрі Бінгем-Каньйон, США
Рис. 2. Уступ: 1 — верхня площадка; 2 — верхня брів ка; 3 — укіс; 4 —нижня брівка; 5 — нижня площадка.

При розробці родовищ відкритим способом

На кар'єрах — частина товщі гірських порід у кар'єрі, яка має робочу поверхню у формі сходинки та розробляється самостійними засобами виймання і транспортування.

Високий уступ

Рис.3. Схема відпрацювання високих уступів: а — кар'єрними екскаваторами зі зниженням висоти розвалу; б — розкривними екскаваторами; в — драґлайнами; г — з розділенням на підуступи і переекскавацією порід верхнього підуступу на нижню площадку; д — із самостійним відпрацюванням підуступів кар'єрними екскаваторами; е — відпрацювання підуступів прямою і зворотньою мехлопатами.

ВИСОКИЙ УСТУП (рос. уступ высокий, англ. high bench, high ledge, high escarp, high escarpment, high ledge, high step; нім. hoch Strosse f, hoch Abstufung f, hoch Stufe f, hoch Landstufe, hoch Schichtstufe f) — уступ, який, як правило, не може бути відпрацьований на всю висоту за один прохід екскаватора внаслідок обмеженості його робочих параметрів. Такі уступи характерні для глибоких кар'єрів. Збільшення висоти уступів при збереженні ширини робочої площадки 50-60 м дозволяє поліпшити умови виконання буропідривних робіт, збільшити результуючий кут укосу робочого борту. В Україні є досвід розробки уступів висотою 30-45 м, за кордоном при розробці будівельних порід висота уступів досягає 55-60 м. При цьому вибухові свердловини буряться похило і вертикально. Ряд способів розробки високих уступів передбачає створення підуступів — частин робочого уступу по висоті, що розроблюються самостійними засобами виймання і навантаження з обслуговуванням транспортними засобами, які розташовувані на загальному для всього уступу горизонті.

Короткий уступ

КОРОТКИЙ УСТУП (рос. короткий уступ, англ. short bench, нім. kurze Strosse f) уступ, довжина якого дорівнює або мало відрізняється від його висоти. Виймання руди К.у. застосовують у слабких, нестійких рудах при системах з стелеуступним вибоєм.

Рис. 4. Розміщення фронту гірничих робіт.

Контроль форми уступу

КОНТРОЛЬ ФОРМИ УСТУПУ, (рос. контроль формы уступа, англ. control of bench shape, нім. Kontrolle der Strossenform f (der Schnittform f)) — отримання інформації щодо величини геометричних параметрів, котрі характеризують форму уступу при відкритому способі розробки. Як правило, виконується за допомогою автоматичних пристроїв та приладів.

Фронт робіт уступу

Це частина робочого уступу (за довжиною), підготовлена до ведення гірничих робіт; підготовка полягає у створенні на робочому горизонті площадки шириною не менше мінімально допустимої і у підведенні транспортних та енергосилових комунікацій, що забезпечують роботу обладнання.

Фронт робіт на уступі повинен забезпечувати посування гірничотранспоргного обладнання у потрібному напрямку для виймання гірської маси у необхідних об'ємах. Відносно простягання покладів корисних копалин фронт робіт може бути поздовжнім, поперечним або концентричним. Сумарна довжина фронтів робіт на уступах становить фронт робіт кар'єру.

При розробці родовищ підземним способом

Частина вибою, утворена двома площинами, які перетинаються. За розмірами та розташуванням в очисному вибої розрізняють уступи довгі й короткі, горизонтальні й вертикальні, діагональні. Відбійка корисної копалини може здійснюватися чи за напрямом руху вибою, чи перпендикулярно до нього.

Див. також

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С  Я. — 644 с.
  • Положення про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.