Фабрика Оскара Шиндлера

Фабрика під назвою «Pierwsza Małopolska Fabryka Naczyń Emaliowanych i Wyrobów Blaszanych „Rekord“ Sp. z o.o.» була заснована в 1937 році єврейськими підприємцями Ізраєлем Коном, Вольфом Лузером Гляйтманом і Михаїлом Гутманом та знаходилась по вулиці Романовича 9, а з січня 1938 року виробництво змінило місце розташування на приміщення на сучасній вулиці Липова 9. В березні 1939 року вона припинила виробництво і в червні того ж року збанкрутувала.

В листопаді 1939 року Оскар Шиндлер очолив Опікунську раду збанкрутілої фабрики. Невдовзі, а саме на початку 1940 року, він орендував приміщення фабрики та змінив назву на «Emailwarenfabrik (DEF)». Опісля Шиндлер розпочав її розбудову, розмістив на ній нові виробничі потужності: токарські верстати, преси для порізки металу та різноманітний інструментарій. У 1942 році успішна діяльність фабрики сприяла побудові нового третього поверху адміністративної будівлі, де розмістили виставкову залу, склад та кілька соціальних приміщень, в тому числі офіс та квартиру Оскара Шиндлера.

Спочатку фабрика «Emailwarenfabrik (DEF)» виготовляла емальований посуд, а з 1943 року також почала виробляти військову продукцію для Вермахту, а саме снаряди і детонатори для артилерійського та авіаційного озброєння.

Серед працюючих спочатку переважали поляки, але з плином часу їх замінили євреї. Коли в березні 1943 року було ліквідовано краківське гетто, частина євреїв, які залишились живими перебувала в концентраційному таборі Плашув, виконуючи «нелюдську» працю. За сприяння Оскара Шиндлера всі його працівники були розміщені в бараках на території фабрики. В 1944 році чисельність єврейських робітників склала близько 1100 осіб. З наближенням фронту Оскар Шиндлер евакуював фабрику на свою батьківщину — Чехію, а саме в місто Брюннліц (нині — Бржненець в Чехії) в чеських Судетах. Щоб врятувати в'язнів, він разом з бухгалтером фабрики Іцхаком Штерном склав «Список Шиндлера», завдяки якому викупив та вивіз більше 1100 робочих, тим самим врятувавши їхні життя. Там євреї пропрацювали до 8 травня 1945 року, дати підписання Акту про беззастережну капітуляцію Німеччини.

Історія фабрики «Emailwarenfabrik (DEF)» була описана австралійським письменником Томасом Кеніллі у повісті «Schindler's Ark», на основі якої було знято художній фільм Стівена Спілберга «Список Шиндлера».

У 1947 році фабрика перейшла у власність держави. З 1948 року перебуває під управлінням державного Краківського електричного підприємства «Unitra-Telpod». Крім виробничих потужностей, адміністративних будівель та технічного обладнання за в'їзною брамою залишилися мостові ваги, виготовлені Польською фабрикою залізничного обладнання у 30-их роках ХХ ст.

У 2007 році було прийнято рішення пожертвувати адміністративну будівлю заводу емальованого посуду Краківському історичному музею, який організував на вулиці Липовій 4 в Кракові постійну експозицію документації періоду окупації міста у 1939—1945 роках. Презентована виставка отримала назву «Краків в часи окупації 1939—1945». Метою музею є демонстрація історії фабрики по вулиці Липовій в широкому історичному контексті. В 45 виставкових залах показано Краків та його мешканців, учасників Другої світової війни. Виставка поділена на кільканадцять тематичних відділів, зокрема: війна 1939 року, роль Кракова як адміністративного центру Генерал-губернаторства, буденність населення при окупації, доля краківських євреїв, польська підпільна держава, історія фабрики Шиндлера та історія життя самого Оскара Шиндлера. Музейні експонати доповнюються обширною фотографічною та архівною документацією, отриманою як з польських так і закордонних джерел. Цей відділ було відкрито 10 червня 2010 року.

На території фабрики Шиндлера також знаходиться Музей сучасного мистецтва.

• Monika Bednarek, Deutsche Emailwarenfabrik Oskara Schindlera w Krakowie w latach 1939—1945, «Krzysztofory» nr 22 (2004), s. 127—143.
• Andrzej Chwalba, Dzieje Krakowa. Kraków w latach 1939—1945, tom 5, Kraków 2002.
• Zbiory Archiwum Państwowego w Krakowie, Archiwum Żydowskiego Instytutu Historycznego
• Wystawa o historii Fabryki Oskara Schindlera zrealizowana przez Muzeum Inżynierii Miejskiej w Krakowie

• 
  Фото робочих, що вижили
• 
  Робочий стіл Оскара Шиндлера та інсталяція з продукцією фабрики
• 
  Інсталяція Списку Шиндлера з прізвищами єврейських робочих
• 
  Інсталяція стіни Краківського гетто
• 
  Інтерактивний екран
• 
  Передвоєнні таблички з назвами вулиць
• 
  Реконструкція схованки, де ховались євреї
• 
  Фрагмент експозиції
• 
  Фотоогляд
• 
  Реконструкція передвоєнного трамвая
• 
  Підпалені книги – символ зруйнованого гетто
• 
  Реконструкція помешкання в гетто

• Інформація про музей (пол.)
• Фотографії (пол.)