Фактор Дебая — Валлера
Фа́ктор Деба́я-Ва́ллера — фізична величина, яка характеризує частку когерентного пружного розсіювання рентгенівських променів або нейтронів на теплових коливаннях атомів у кристалічних ґратках від загального розсіювання при дифракції. Його також називають коефіцієнтом B, U, температурним фактором чи параметром температурного зміщення атомів. Фактор Дебая-Валлера[1][2] часто використовується як загальне позначення, що включає також в себе частку некогерентного пружного розсіювання нейтронів (Фактор Ламба-Мессбауера).
За непружноого розсіювання рентгенівські промені або нейтрони втрачають когерентність із пучком, а тому не можуть брати участь в формуванні дифракційної картини. Таким чином ця частина променів втрачається для структурного аналізу кристалів. Долю пружного розсіювання, яка зберігає свою значимість для аналізу, можна оціними за фомулою
- ,
де Q — переданий при розсіюванні хвильовий вектор, — усереднені по температурі зміщення атомів.
У публікаціях результатів розрахунків кристалічних структур значення Фактора Дебая-Валлера подаються в U = , а значення Q залежить від довжини хвилі та кута відбиття
Окрім представлення значеннь Факторів Дебая-Валлера для атомів у кристалічній ґратці в U, використовується також позначення B, яке співвідноситься до U як:
Примітки
- Debye, Peter (1913). Interferenz von Röntgenstrahlen und Wärmebewegung. Ann. d. Phys. (German) 348 (1): 49–92. Bibcode:1913AnP...348...49D. doi:10.1002/andp.19133480105.
- Waller, Ivar (1923). Zur Frage der Einwirkung der Wärmebewegung auf die Interferenz von Röntgenstrahlen. Zeitschrift für Physik A (German) (Berlin / Heidelberg: Springer) 17: 398–408. Bibcode:1923ZPhy...17..398W. doi:10.1007/BF01328696.
Джерела
Erich R. Wölfel. Theorie und Praxis der Röntgenstrukturanalyse. Friedr. Vieweg & Sohn. 1981. ст. 90. ISBN 3-528-19349-0. (нім.)