Фарнаджом
Фарнаджом (груз. ფარნაჯომი) — четвертий цар Іберії (109—90 до н. е.[1]) з династії Фарнавазідів, якого згадували середньовічні грузинські літописці. Вважається, що він успадкував своєму батькові Міріану 109 року до н. е. За реконструкцією Мелікішвілі він був сучасником царя Великої Вірменії Арташеса I та правив у першій половині II століття до н. е.[2]
| Фарнаджом груз. ფარნაჯომი | ||
| ||
|---|---|---|
| 109 — 90 до н. е. | ||
| Попередник: | Міріан I | |
| Спадкоємець: | Аршак I | |
| Народження: | 2 століття до н. е. | |
| Смерть: | 90 до н. е. | |
| Країна: | Іберія | |
| Рід: | Фарнавазіди | |
| Батько: | Міріан I | |
| Діти: | Міріан II | |
Фарнаджом запам'ятався своєю прихильністю до культу божества Задені та будівництвом храму на його честь. Його релігійні реформи спричинили повстання, під час якого Фарнаджом загинув, а корона перейшла до його зятя Аршака I — сина царя Великої Вірменії. Його син Мірван, вихований при парфянському дворі, повернув собі престол за 60 років після загибелі батька.
Примітки
- Сичов. Книга династій. стор. 612. — М.: Видавництво «АСТ: Восток-Запад», 2005. — С. 959. — ISBN 5-17-032496-0
- Леонті Мровелі. Життя картлійських царів. М., 1979. С.68
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.