Фатіх-шах

Фатіх-шах (д/н 1517) — 12-й султан Кашміру в 14861493, 15051514 і 15151517 роках.

Фатіх-шах
Народився невідомо
Помер 1517
Пенджаб
Титул султан
Термін 1486—1493, 1505—1514 і 1515—1517 роки
Попередник Мухаммед-шах
Наступник Сікандар-шах II
Конфесія іслам
Рід Сваті
Батько Адам Хан
Діти Сікандар, Хабіб, Назук

Життєпис

Перше султанування

Походив з династії Сваті (Шах-Міри). Син Ахмад Хана, що деякий час був спадкоємцем трону, а потім боровся за владу з братами Бахрам Ханом і Хаджі Ханом. Спочатку звався Фатіх Хан. З 1470 року разом з батьком втік до Пенджабу.

1484 року розглядався стриєчним братом — султаном Гасан-шахом як офіційний спадкоємець, але під тиском родини передав трон синові Мухаммед-шаху. 1485 року скористався боротьбою феодальних групувань за владу і вплив на молодого султана, вдерся з Джаландхару до Кашміру, зайнявши частину держави. Але невдовзі програв битву біля Калампура, втікши до Пенджабу.

1486 року знову повернувся, зайнявши місцини на заході і півночі. На йогобік перейшло декілька впливових феодалів і раджів. За цим зайняв міста Гірапур і Гус-Удар, а у жовтні переміг султанське військо, захопивши Мухаммед-шаха. За цим оголосив себе султаном Фатіх-шахом.

На відміну від попередників, намагався покращити придворні звичаї, відмовився від вина, розваг та надмірного гарему. Також намагався приборкати феодалів, які за час боротьби стали надто сильними. В останньому не досягнув значного успіху. Тому намагався налаштувати одні групи проти інших. Завдяки цьому вдалося знищити впливового Сайфдара. Але візиром став Шамс з племені чак, який заклав основи потуги свого роду в Кашмірі. Також дозволив повернутися впливовому роду Сайїдів.

Зрештою зумів забезпечити мир в султанаті на 2,5 роки, коли конфлікт між Шамс Чаком і Сайїдом Мухаммедом призвели до нової боротьби, в якій перемогу здобув клан Сайїдів.

1493 року повалений Сайїдом Мухаммедом та його союзниками з військовиків-раджей, внаслідок чого втік до Наушара. На троні відновлено було Мухаммед-шаха.

Друге султанування

Зібравши значні сили в Наушарі 1505 року виступив на Срінагар. В Гірапурі до нього доєдналися невдоволені військовики й феодали. Але Фатіх-шах в битві біля Зайнакоту зазнав поразки від Мухаммед-шаха. Втім скористався повільністю останнього встиг перегрупували сили й наступного дня зумів зупинити наступ супротивника. Тут загинув Сайїд Мухаммед, що деморалізувало військо Мухаммед-шаха, чим скористався Фатіх-шах, завдавши тому нищівної поразки. За цим зайняв Срінагар, де знову був оголошений султаном.

Фатіх-шах знову призначив Шамс Чака візиром, але також значними посадами наділив Ібрагіма Магре і МусуРайну, що допомогли повернутися на трон. Невдовзі Ібрагім і Муса почали боротьбу з Шамсом. Зрештою 1506або 1507 року того було запроторено до в'язниці, а потім вбито разом із сином. В результаті Муса Райна став новим візиром, який набув швидко чималої ваги. Втім його політика ісламізації призвела до конфлікту з Ібрагімом Магре, що виступив 1508 року проти візира. Внаслідок кількамісячної боротьби Муса Райна зазнав поразки, а Ібрагім Магре став черговим візирем.

Втім через 40 діб племена дагре на чолі із шейхом Малік Усманом повстали, на їх бік перейшло низка феодалів. Під тиском цього Фатіх-шах позбавив посади Ібрагіма Магре (той втік до Пенджабу) й поставив візирем Малік Усмана. Втім вже через 2 місяці султан організував змову проти останнього, внаслідок чого Малік Усмана було схоплено і ув'язнено. Новим візиром став Джахангір Падар. Але через місяць повернувся Ібрагім Магре з військом, повалив Джахангіра Падара, захопивши посаду візиря.

1509 року за підтримки султана втік з тюрми Малік Усман, що очолив заколот проти Ібрагіма Магре. Було схоплено синів останнього — Абдалу (Абдаллаха) і Фіроза. В результаті Ібрагім Магре втік на захід, до міста Пунч. Візиром знову став Малік Усман. Втім фактична влада була розділена між візирем, його союзниками — Шакнкаром Райною і Нусратом Райною.

1514 року клани Магре і Чаків знову повстали, чим скористався Мухаммед-шах, що прибув з військом з Пенджабу. У вирішальній битві біля Пушкаранагі (на узбережжі річки Джелам) Фатіх-шах зазнав поразки й втік до Тошамайдану (західний Кашмір).

Третє султанування

Фатіх-шах почав готувати реванш. Він відправив сина Хабіб Хана до клану Чаків, де той отримав військову допомогу. Також до нього доєднався Джахангар Падар. Зібравши значну потугу вже 1515 року Фатіх-шах вдерся до Кашмірської долини, де на його бік стали переходити феодали і військовики. Мухаммед-шах без бою втік до Пеннджабу.

Фактичну владу зосередив в своїх руках новий візир Джахангір Падар. Його помічниками і молодшими співправителями стали Шанкар Райна і Каджі Чак. Вони розділили усі найзначущіші джаґіри між собою. Султан Фатіх-шах опинився номінальним володарем.

У 1517 року вступив у конфлікт з Шанкар Райною і Нусратом Райною. Для зміцнення свого становища оголосив сина Сікандар Хана своїм співсултаном. Втім того ж року до Кашміру вдерся Мухаммед-шах з військом від делійського султана. В цей час проти султана повстав клан Чаків. Не маючи змоги чинити опір втік доПенджабу, де помер у серпні 1517 року.

Джерела

  • Wink, André (2004), Indo-Islamic society: 14th — 15th centuries, BRILL, ISBN 90-04-13561-8
  • Hasan, Mohibbul (2005). Kashmir Under the Sultans (Reprinted ed.). Delhi: Aakar Books. ISBN 978-81-87879-49-7.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.