Феденяк-Білинський Іван Федорович
Іван Федорович Феденяк-Білинський (*26 червня 1861 — †1920) — генерал-хорунжий Армії УНР.
| Іван Федорович Феденяк-Білинський | |
|---|---|
| Народження | 26 червня 1861 |
| Смерть | 1920 |
| Країна |
 УНР |
| Приналежність |
 Армія УНР |
| Звання |
 Генерал-хорунжий |
| Війни / битви |
Перша світова війна Українсько-радянська війна |
Життєпис
Закінчив Одеське піхотне юнкерське училище (1883), служив у 13-му стрілецькому батальйоні (Одеса). Брав участь у Китайському поході 1900–1901 рр. Закінчив Офіцерську стрілецьку школу. З 26.02.1905 р. — підполковник 13-го стрілецького полку (Одеса), у складі якого брав участь у Першій світовій війні. Останнє звання у російській армії — генерал-майор.
З грудня 1918 р. — начальник 13-ї пішої дивізії військ Директорії. Станом на 26.01.1919 р. — в. о. начальника 7-го Харківського корпусу Дієвої армії УНР. З 02.03.1919 р. — начальник Новоград-Волинської групи військ Дієвої армії УНР. До 18.03.1919 р. — начальник Коростенської групи. У подальшому — комендант Новограда-Волинська. З 07.05.1919 р. до кінця травня 1919 р. — начальник 1-го Дієвого корпусу Дієвої армії УНР. З 21.03.1920 р. — начальник запасної бригади у Бресті (згодом — 6-та запасна бригада Армії УНР). З 18.05.1920 р. — начальник 7-ї запасної бригади Армії УНР, що мала бути сформована у Києві. Після відступу українських військ з Києва 12 червня 1920 р. залишив Армію УНР.
Подальша доля невідома, за іншими даними розстріляний більшовиками в Одесі.
Джерела
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української народної республіки (1917-1921): Наукове видання. - К.: Темпора, 2007.