Федоров Валентин Васильович
Валентин Васильович Федоров (рос. Валентин Васильевич Фёдоров; нар. 11 квітня 1911, Санкт-Петербург, Російська імперія — пом. 4 грудня 1981, Ленінград, РРФСР) — радянський футболіст та тренер, виступав на позиції півзахисника. Заслужений майстер спорту СРСР (1943), заслужений тренер РРФСР (1965).
Валентин Федоров | ||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Валентин Васильович Федоров | |||||||||||||
Народження | 11 квітня 1911 | |||||||||||||
Санкт-Петербург, Російська імперія | ||||||||||||||
Смерть | 4 грудня 1981 (70 років) | |||||||||||||
Ленінград, РРФСР | ||||||||||||||
Поховання | Серафимівське кладовищеd | |||||||||||||
Зріст | 178 см | |||||||||||||
Громадянство | СРСР | |||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||
Роки | Збірна | Ігри (голи) | ||||||||||||
1934—1935 | СРСР | 4 (0) | ||||||||||||
Тренерська діяльність** | ||||||||||||||
Сезони | Команда | Місце | ||||||||||||
1961—1963 1964—1966 1967 1968 1971—1972 |
«Спартак» (Лн) «Зеніт» (Лн) «Чорноморець» (Од) «Терек» «Динамо» (Лн) |
|||||||||||||
Звання, нагороди | ||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||
** Тільки на посаді головного тренера. |
Клубна кар'єра
Корінний петербуржець, один з найсильніших футболістів СРСР передвоєнного періоду. У 1929 році розпочав футбольну кар'єру в складі ленінградсько «Піщевкусу», а в 1931 році перейшов до ленінградського «Динамо». Учасник Німецько-радянської війни. По завершенні війни продовжив виступи в ленінградському «Динамо», але вже незабаром завершив кар'єру футболіста. У чемпіонатах СРСР провів за команду 100 матчів, забив 3 м'ячі (за іншими даними - 117 матчів і 4 голи).
Кар'єра в збірній
Виступав у збірній Ленінграду. Чемпіон Російської РФСР 1932 року. Учасник матчів з командами Туреччини, Праги, Басконії. За збірну СРСР провів 4 неофіційних матчі (1934-1935).
Кар'єра хокеїста
Також грав у хокей з м'ячем (чемпіон СРСР 1935). У 1936 році потрапив у список 22 найкращих гравців сезону.
Після війни був одним з організаторів хокею з шайбою, був граючим головним тренером ленінградського «Динамо» (1946-1950).
Кар'єра тренера
У 1950 році розпочав кар'єру футбольного тренера. Спочатку допомагав тренувати ленінградське «Динамо». Також працював тренером у ФШМ Ленінград (1950—1959). Потім самостійно очолював «Спартак» (Ленінград), «Зеніт» (Ленінград), «Чорноморець» (Одеса) та «Терек» (Грозний). У 1970-ті роки займався створенням експозиції про розвиток футболу в Музеї історії Ленінграда. З 1971 по липень 1972 року — головний тренер «Динамо» (Ленінград), у 1972 році також працював директором ленінградських «динамівців». Помер 4 грудня 1981 року в Ленінграді.
Пам'ять
З 1986 року приз пам'яті Федорова розігрували команди районних УВС Ленінграда. У 1992 році відбувся турнір на Кубок Федорова серед команд 2-ї ліги[1].
Досягнення
Тренерські досягнення
- Клас Б СРСР, група 1
- Срібний призер (1): 1962
Відзнаки
- Майстер спорту СРСР (1943)
- Заслужений тренер РРФСР (1965)
Примітки
- Энциклопедия «Российский футбол за 100 лет». — М., 1997. — с. 543.
Посилання
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль тренера на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
- Профіль на сайті «Одеський футбол»
- Профіль на сайті «Збірна Росії з футболу»
- Профіль на сайті footbook.ru