Фененко Володимир Іванович

Володимир Іванович Фененко (30 квітня 1873 — ? ) — полковник Російської Імператорської армії, Георгіївський кавалер. Герой Першої світової війни.

Фененко Володимир Іванович
Народження 30 квітня 1873(1873-04-30)
 маєток Морозівка с.Камінь, Кролевецький повіт, Чернігівська губернія
Смерть (?)
Країна Російська імперія
Рід військ Піхота
Освіта Чугуївське піхотне юнкерське училище 1897 р.
Звання  Полковник
Війни / битви Російсько-японська війна
Перша світова війна
Громадянська війна
Рід Фененки
Нагороди
Орден Святого Володимира 4 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден Святої Анни 3 ступеня
Орден Святої Анни 4 ступеня
Орден Святого Станіслава 2 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 3 ступеня

Біографія

Народився в маєтку Морозівка (с.Камінь) Кролевецького повіту Чернігівської губернії. Православний. З дворянського роду Фененків. Син статського радника, штабс-капітана у відставці, Кролевецького повітового предводителя дворянства Івана Романовича Фененка та МаріЇ Михайлівни Фененко (Ворожбит). Рідний брат судового слідчого з особливо важливих справ Київського окружного суду Фененка Василя Івановича.

Загальну освіту отримав у Київському Володимирському кадетському корпусі. Почав військову службу 13.08.1892 р. Закінчив Чугуївське піхотне юнкерське училище у 1897 р. Учасник російсько-японської війни 1904-1905 років. Штабс-капітан на 1905р. На 01.01.1909 р.- штабс-капітан Костромського 19-го піхотного полку. Учасник Першої світової війни. Полковник (пр. 28.01.1916; ст. 10.07.1915; "за отличие в делах..."). На 01.08.1916р. у тому ж чині та полку.

Старший штаб-офіцер 19-го піхотного Костромського полку, полковник армійської піхоти.

Командир 670-го піхотного Дунаєцького полку (з 31.03.1917 р.).

У Громадянську війну полковник Фененко В.І. брав участь у Білому русі в складі Збройних сил Півдня Росії — у 2-ому армійському запасному батальйоні до евакуації з Криму. 14 листопада 1920 р. залишив місто Севастополь (був евакуйований) на крейсері "Генерал Корнілов". 21 листопада 1920 року флот, що вийшов з Криму, був реорганізований у Російську ескадру в складі чотирьох загонів. У грудні 1920 року в складі 2-го армійського батальйону міг опинитися в Константинополі або, пізніше, в порту Бізерта (Туніс). Подальша доля В.І.Фененка невідома.

Нагороди

Его Императорское Величество, въ присутствіи своемъ во Львове, Апреля 11-го дня 1915 года, соизволилъ отдать слҍдующій приказъ: По 19-му Костромскому пехотному полку: Владиміру Фененко за то, что 13-го Ноября 1914 года под Бохніей, получивъ приказаніе от командира 4-го баталіона, начальника праваго участка, съ своей 11-й ротой двинулся на лҍвый участокъ, атаковал противника и ударомъ въ штыки выбилъ его изъ окоповъ, взял болҍе 100 плҍнныхъ и далъ возможность 2-му баталіону двинуться впередъ и выйти изъ затруднительнаго положенія.

Додаткова інформація

  • Пошук ПІБ по «Картотеке Бюро по учету потерь на фронтах Первой мировой войны 1914–1918 гг.» в РГВИА.
  • Сайт "Офицеры РИА"

Джерела

  • (інформація з сайту www.grwar.ru)
  • Список полковникам по старшинству. Составлен по 01.08.1916. Петроград, 1916.
  • Русский Инвалид. №310, 1916.
  • "Военный орден святого великомученика и победоносца Георгия. Биобиблиографический справочник" РГВИА, М., 2004.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.