Флавицький Костянтин Дмитрович

Мистецьку освіту здобув в Імператорській академії мистецтв. Був учнем професора Федора Бруні.

Отримавши від Академії срібні медалі за малюнки і етюди з натури, був в 1854 нагороджений малою золотою медаллю за написану за конкурсом картину «Суд Соломона». Через рік після того закінчив академічний курс зі званням художника з правом на чин XIV класу і з великою золотою медаллю, присудженою йому за виконання програми «Діти Якова продають свого брата, Йосипа». Відправився в Італію в якості пенсіонера Академії.

Повернувся в Росію в 1862 році. У наступному році був визнаний почесним вільним академіком за виконану в Римі величну картину «Християнські мученики в Колізеї». На академічній виставці 1864 знаходилася картина Флавицького «Смерть княжни Тараканової», що сприяла наданню йому звання професора і звернула на нього увагу знавців мистецтва і публіки як на першокласного художника.

Але талановитому живописцю не судилося ознаменувати свою діяльність іншими чудовими творами. Уже в той час, коли він працював над полотном «Княжна Тараканова», його здоров'я було сильно підірвано туберкульозом, який художний підхопив в Італії і який розвинувся в петербурзькому кліматі. Сподіваючись знайти порятунок від хвороби на південна Європа, але помер, перш ніж вирушити туди.

Похований на Смоленському православному кладовищі. В 1936 році поховання було перенесено до Тихвинського кладовища в Олександро-Невській лаврі, встановлено новий пам'ятник.[2].

• О. Боронь. Флавицький Костянтин Дмитрович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 523-524.

• Флавицький