Флюозол-ДА

Флюозол-ДА (англ. Fluosol-DA) — плазмозамінна рідина з газотранспортними властивостями, розроблена в Японії.

Широкому загалу подібні препарати більш відомі як «блакитна кров» або штучна кров.

Основне застосування подібних препаратів у медицині, це забезпечення організму людини киснем при різноманітних захворюваннях і операціях, де необхідна донорська кров.

Історія винайдення

Наприкінці 70-их років, фірма «Green Cross Corporation» (Японія) випустила на ринок емульговану суміш ПФД (перфтордекалін — 70 %) і ПФТПА (перфтортрипропіламін — 30 %) під комерційною назвою Fluosol-DA 20 %. Ця рідина тимчасово розв'язувала проблему створення плазмозамінника з газотранспортними властивостями, доки не буде знайдено перфторвуглець, який давав би стабільні емульсії і швидко виводився б з організму. Один із розробників Флюозол-ДА, професор Naito R. першим випробував препарат на собі.

Цей перший японський препарат, застосовувався в клініці з 1978 року, але він мав ряд недоліків:

  • полідисперсний характер часток емульсії по розміру. Занадто великі краплини емульсії викликали закупорювання судин;
  • високу реактогенність (викликали реакцію імунної системи);
  • низьку стабільність емульсії при зберіганні, і не можливість повної стерилізації.

Через вищезгадані недоліки це дослідження на той час зайшло в глухий кут. Ситуація по створенню «штучної крові» на основі перфторвуглю змінилася після винайдення працівниками Інституту біофізики АН СРСР під керівництвом професора Білоярцев, препарату Перфторан, який не мав таких проблем у застосуванні, і став відомий широкому загалу у 1982 році. Препарат обмежено застосовується у клінічній практиці в сучасній медицині.

Так як патент на Перфторан було викуплено японською компанією, Флюозол зазнав відродження після цієї події.

В 1994 році виведений з масового використання.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.