Флюїдогеодинаміка

Флюїдогеодинаміка (рос. флюидогеодинамика, англ. fluidogeodynamics; нім. fluidale Geodynamik f) – розділ геології, який вивчає рух різних флюїдів в надрах Землі.

Вихідні положення флюїдогеодинаміки:

• 1) всі природні тіла при певних умовах можуть виявляти властивості рідин (текти);
• 2) процеси механічної міграції природних флюїдів підкоряються законам механіки рідин і газів;
• 3) осн. джерела енергії процесів Ф. – тектонічні рухи, а також тепло надр Землі.

До завдань Ф. відносять: встановлення рушійних сил процесів Ф.; виявлення загальних механізмів міграції флюїдів; прогноз нових процесів Ф., розробка методів прогнозування геологічних результатів міграції флюїдів. Ф. виникла на стику спец. розділів механіки суцільних середовищ (гідромеханіки і реології) і динамічної геології.

Осн. поняття Ф.: флюїд, міграційне напруження і флюїдодинамічна система.

• Міграційне напруження – перепад потенціальної механічної енергії між двома точками, який визначає можливість, напрям і інтенсивність переміщення флюїду.
• Флюїдодинамічна система – це геологічне тіло, яке складається з флюїду, що механічно взаємодіє з вміщаючим його субстратом земних надр, всі частини якого гідравлічно пов'язані між собою і перебувають у русі під дією міграційного напруження.