Франсиско Пагаса

Франсиско Пагасауртундуа Гонсалес-Муррьєта (ісп. Francisco Pagazaurtundúa González-Murrieta), більш відомий як Франсиско Пагаса (30 жовтня 1895, Сантурці — 18 листопада 1958, Мадрид) — іспанський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Франсиско Пагаса
Франсиско Пагаса
Франсиско Пагаса на Олімпійських іграх 1920 року
Особисті дані
Народження 30 жовтня 1895(1895-10-30)
  Сантурці, Іспанія
Смерть 18 листопада 1958(1958-11-18) (63 роки)
  Мадрид, Іспанія
Громадянство  Іспанія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1912–1916 «Аренас» (Гечо)  ? (?)
1916–1918 «Атлетіко»  ? (?)
1918–1920 «Аренас» (Гечо)  ? (?)
1920–1923 «Расінг» (Сантандер)  ? (?)
1923–1924 «Хімнастіка Торрелавега»? (?)
1924–1927 «Расінг» (Сантандер)  ? (?)
1927–1928 «Расінг Мадрид»? (?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1920–1922 Іспанія 7 (0)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1929–1930 «Расінг»
1930–1931 «Осасуна»
1932–1933 «Расінг»
1933–1934 «Спортінг» (Хіхон)
1937–1938 «Мальорка»
1941–1943 «Расінг»
1944–1946 «Еркулес»
? «Ельче»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Атлетіко», а також національну збірну Іспанії.

Клубна кар'єра

Син архітектора і викладача фортепіано. У дорослому футболі дебютував 1912 року виступами за «Аренас» (Гечо), з яким у 1919 році виграв чемпіонат Біскайї, а також Кубок Іспанії[1]. Крім того недовго Пагаса пограв за столичний «Атлетіко».

«Расінг» (Сантандер) у 1922 році. Пагаса праворуч від воротаря.

З 1920 року працював на верфі в Сантандері, оскільки іспанський футбол ще не був професійним, тому перейшов у місцевий клуб «Расінг», де з невеликою перервою на гру за клуб «Хімнастіка Торрелавега» грав до 1927 року.

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Расінг Мадрид», за команду якого виступав протягом 1927—1928 років.

Виступи за збірну

Пагаса був одним із членів першої іспанської збірної в історії, яка зіграла на Олімпійських іграх в Антверпені 1920 року. , Де він виграв срібну медаль . Франсиско дебютував за «червону фурію» 28 серпня 1920 року в матчі проти Данії у Брюсселі і зіграв на тому турнірі у чотирьох матчах, ставши олімпійським срібним призером. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 3 роки, провів у формі головної команди країни 7 матчів.

Протягом всієї своєї кар'єри він також входив в склад регіональної збірної Півночі, яка в 1915 році виграла Кубок принца Астурійського, турнір, організований іспанською федерацією футболу серед регіональних федерацій країни.

Згодом, 9 березня 1924 року, він зіграв у історичному першому матчі збірної Кантабрії, в якій її команді розгромила збірну Арагону 3:0.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1929 року, очоливши тренерський штаб клубу «Расінг». 1930 року став головним тренером команди «Осасуна», тренував клуб з Памплони один рік.

Згодом протягом 1932—1933 років знову очолював тренерський штаб «Расінга», після чого прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Спортінг» (Хіхон). Залишив клуб з Хіхона 1934 року.

Під час громадянської війни протягом одного року, починаючи з 1937, був головним тренером команди «Мальорка».

1941 року втретє був запрошений керівництвом клубу «Расінг» очолити команду, з якою пропрацював до 1943 року.

1944 року очолив «Еркулес», якому допоміг за результатами сезону 1944/45 вийти до Ла Ліги, проте у наступному сезоні через невдалі результати був звільнений ще по ходу турніру.

Останнім місцем тренерської роботи був клуб «Ельче».

Помер 18 листопада 1958 року на 64-му році життя у місті Мадрид.

Титули і досягнення
«Аренас» (Гечо): 1919

Примітки
  1. sports-reference.com. Архів оригіналу за 5 березня 2016.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.