Фрідріх Ляйбніц

Фрідріх Ляйбніц (нім. Friedrich Leibnütz; нар. 24 листопада 1597(15971124), Альтенберг — пом. 5 вересня 1652, Лейпциг) — німецький юрист, професор філософії моралі (етики) Лейпцизького університету,[3][4] викладач філософії, асесор філософського факультету Лейпцизького університету, батько видатного німецького вченого і філософа Готфріда Вільгельма Лейбніца (1646—1716).[5].

Фрідріх Ляйбніц
нім. Friedrich Leibnütz
Народився 24 листопада 1597(1597-11-24)
Альтенберг, Священна Римська імперія
Помер 5 вересня 1652(1652-09-05) (54 роки)
Лейпциг, Священна Римська імперія
Країна  Священна Римська імперія
Національність німець
Діяльність викладач університету
Alma mater Альтдорфський університет, Лейпцизький університет
Галузь етика, філософія
Заклад Лейпцизький університет
Звання професор
Аспіранти, докторанти Jakob Thomasiusd
Батько Ambrosius Leibnützd[1]
Мати Anna Deuerlind[2]
У шлюбі з Catharina Schmuckd[2]
Діти Ґотфрід Вільгельм Лейбніц

Біографія

Фрідріх Лейбнюц народився, ймовірно, в місті Альтенберг (Рудні гори) в 1597 році.

Ляйбніц виховувався в Мейсені і будував кар'єру в Лейпцигу. Протягом дванадцяти років він викладав філософію або, як тоді висловлювалися, світову мудрість, займаючи посаду асесора на філософському факультеті Лейпцизького університету. Він був також «публічним професором філософії моралі» (професором етики).[5] Ляйбніц був християнином лютеранського віросповідання[3]

У 1644 році Фрідріх Ляйбніц одружився з Катериною Шмукк, дочкою шанованого Лейпцизького юриста, відомого адвоката (або професора права)[6] Вільгельма Шмукка. Це був його третій шлюб.

У 1646 році народився його син Готфрід Вільгельм, який в 1671 році змінив написання свого прізвища на «Ляйбніц». Він став відомий як один з найбільш всеосяжних геніїв за всю історію людства.[7]

Фрідріх Ляйбніц помер у Лейпцигу 5 вересня 1652 року, залишивши після себе велику особисту бібліотеку.[5] Він помер, коли його синові Готфріду Вільгельму не було й семи років.[8] У 1661 році, у чотирнадцятирічному віці[9] (за іншими даними — у 15-річному),[5][10] Готфрід Вільгельм сам вступив до того ж Лейпцизького університету, де працював його батько.[11]

Примітки
  1. https://www.deutsche-biographie.de/gnd118571249.html#ndbcontent
  2. http://www.gwleibniz.com/friedrich_leibniz/friedrich_leibniz.html
  3. Look, B. C., 2007. Gottfried Wilhelm Leibniz, in Zalta, Edward N. Stanford Encyclopedia of Philosophy, Fall 2008, Secondary quality.
  4. (Heinrich Schepers & Ronald Calinger) — Richard S. Westfall Department of History and Philosophy of Science Indiana University — The Galileo Project — Rice University. edu-Catalogue Проверено 27 января 2012.
  5. Филиппов M. M. Лейбниц. Его жизнь, общественная, научная и философская деятельность. 1893.
  6. Ariew, Roger. G. W. Leibniz, life and works. The Cambridge Companion to Leibniz. Ed. Nicholas Jolley. Cambridge University Press, 1995. Cambridge Collections Online. Cambridge University Press. 26 January 2012 DOI:10.1017/CCOL0521365880.002 Проверено 26 января 2012.
  7. Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
  8. Готфрид Вильгельм Лейбниц родился в Лейпциге 21 июня (1 июля) 1646 года, протестанты считали в то время по старому стилю.
  9. Biography of Gottfried Wilhelm von Leibniz
  10. Mackie, John Milton; Guhrauer, Gottschalk Eduard, 1845. Life of Godfrey William von Leibnitz. Gould, Kendall and Lincoln. p. 26.
  11. Энциклопедия Кольера. — Открытое общество, 2000.

Література
  • Филиппов M. M. Готфрид Лейбниц. Его жизнь, общественная, научная и философская деятельность. 1893.
  • Reinhard Finster, Gerd van der Heuvel: Gottfried Wilhelm Leibniz. Rowohlt Taschenbuchverlag, Hamburg 1990, ISBN 978-3-499-50481-5.
  • Kuno Fischer: Gottfried Wilhelm Leibniz: Leben, Werke und Lehre. Marix-Verlag, Wiesbaden 2009, ISBN 978-3-86539-163-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.