Фрідріх Ляйбніц
Фрідріх Ляйбніц (нім. Friedrich Leibnütz; нар. 24 листопада 1597, Альтенберг — пом. 5 вересня 1652, Лейпциг) — німецький юрист, професор філософії моралі (етики) Лейпцизького університету,[3][4] викладач філософії, асесор філософського факультету Лейпцизького університету, батько видатного німецького вченого і філософа Готфріда Вільгельма Лейбніца (1646—1716).[5].
Фрідріх Ляйбніц | |
---|---|
нім. Friedrich Leibnütz | |
| |
Народився |
24 листопада 1597 Альтенберг, Священна Римська імперія |
Помер |
5 вересня 1652 (54 роки) Лейпциг, Священна Римська імперія |
Країна | Священна Римська імперія |
Національність | німець |
Діяльність | викладач університету |
Alma mater | Альтдорфський університет, Лейпцизький університет |
Галузь | етика, філософія |
Заклад | Лейпцизький університет |
Звання | професор |
Аспіранти, докторанти | Jakob Thomasiusd |
Батько | Ambrosius Leibnützd[1] |
Мати | Anna Deuerlind[2] |
У шлюбі з | Catharina Schmuckd[2] |
Діти | Ґотфрід Вільгельм Лейбніц |
Біографія
Фрідріх Лейбнюц народився, ймовірно, в місті Альтенберг (Рудні гори) в 1597 році.
Ляйбніц виховувався в Мейсені і будував кар'єру в Лейпцигу. Протягом дванадцяти років він викладав філософію або, як тоді висловлювалися, світову мудрість, займаючи посаду асесора на філософському факультеті Лейпцизького університету. Він був також «публічним професором філософії моралі» (професором етики).[5] Ляйбніц був християнином лютеранського віросповідання[3]
У 1644 році Фрідріх Ляйбніц одружився з Катериною Шмукк, дочкою шанованого Лейпцизького юриста, відомого адвоката (або професора права)[6] Вільгельма Шмукка. Це був його третій шлюб.
У 1646 році народився його син Готфрід Вільгельм, який в 1671 році змінив написання свого прізвища на «Ляйбніц». Він став відомий як один з найбільш всеосяжних геніїв за всю історію людства.[7]
Фрідріх Ляйбніц помер у Лейпцигу 5 вересня 1652 року, залишивши після себе велику особисту бібліотеку.[5] Він помер, коли його синові Готфріду Вільгельму не було й семи років.[8] У 1661 році, у чотирнадцятирічному віці[9] (за іншими даними — у 15-річному),[5][10] Готфрід Вільгельм сам вступив до того ж Лейпцизького університету, де працював його батько.[11]
Примітки
- https://www.deutsche-biographie.de/gnd118571249.html#ndbcontent
- http://www.gwleibniz.com/friedrich_leibniz/friedrich_leibniz.html
- Look, B. C., 2007. Gottfried Wilhelm Leibniz, in Zalta, Edward N. Stanford Encyclopedia of Philosophy, Fall 2008, Secondary quality.
- (Heinrich Schepers & Ronald Calinger) — Richard S. Westfall Department of History and Philosophy of Science Indiana University — The Galileo Project — Rice University. edu-Catalogue Проверено 27 января 2012.
- Филиппов M. M. Лейбниц. Его жизнь, общественная, научная и философская деятельность. 1893.
- Ariew, Roger. G. W. Leibniz, life and works. The Cambridge Companion to Leibniz. Ed. Nicholas Jolley. Cambridge University Press, 1995. Cambridge Collections Online. Cambridge University Press. 26 January 2012 DOI:10.1017/CCOL0521365880.002 Проверено 26 января 2012.
- Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
- Готфрид Вильгельм Лейбниц родился в Лейпциге 21 июня (1 июля) 1646 года, протестанты считали в то время по старому стилю.
- Biography of Gottfried Wilhelm von Leibniz
- Mackie, John Milton; Guhrauer, Gottschalk Eduard, 1845. Life of Godfrey William von Leibnitz. Gould, Kendall and Lincoln. p. 26.
- Энциклопедия Кольера. — Открытое общество, 2000.
Література
- Филиппов M. M. Готфрид Лейбниц. Его жизнь, общественная, научная и философская деятельность. 1893.
- Reinhard Finster, Gerd van der Heuvel: Gottfried Wilhelm Leibniz. Rowohlt Taschenbuchverlag, Hamburg 1990, ISBN 978-3-499-50481-5.
- Kuno Fischer: Gottfried Wilhelm Leibniz: Leben, Werke und Lehre. Marix-Verlag, Wiesbaden 2009, ISBN 978-3-86539-163-6.
Посилання
- Бібліографія. Фрідріх Ляйбніц // Національна бібліотека Німеччини
- Роботи про Фрідріх Ляйбніц // Цифрова бібліотека Німеччини
- Власні твори та література про: Фрідріх Ляйбніц // Покажчик стародруків, які з'явилися в німецькомовному просторі у XVII столітті