Фіглик

Фіглик (пол. Figlik, від нім. Figel — пустощі) — жанр польської поезії, різновид вірша близький до фацеції, фабліо чи шванка, жартівливих, сатиричних пісень в основу яких покладено анекдот. Заснований на початку формування книжної поезії. Майстрами фігликів були Бернат з Любліна (1465-1529), та Микола Рей (1500-1569), який у збірці «Звіринець» (1562), переробив сюжети фацецій Дж. П. Браччоліні (1380-1459) та Г. Бебеля (1472-1518), наблизивши їх до польської дійсності. З часом фіглик замінила фрашка.

В українській літературі відповідником фіглика є співомовка, запроваджена Степаном Руданським.

Джерела

Літературознавча енциклопедія / Автор-укладач Ю.Ковалів: У 2 т. / К., 2007, том 2 — 530 с.

Посилання

Фіглик // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври / голова ред. А. Волков. — 2001. — С. 592. — 634 с.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.