Фізичний театр
Фізичний театр — це жанр театральної вистави, особливий тип оповіді, характерною особливістю якого є опора на фізичний рух виконавців, що водночас може поєднуватися із текстом, хоча не завжди. Більшість фізичних театрів вимагає від акторів певного рівня фізичного контролю та гнучкості.
Витоки фізичного театру
Сучасний фізичний театр також має спільне коріння з Commedia dell'arte, а дехто говорить про його витоки від давньогрецького театру, зокрема від Аристофана. Ще одне джерело фізичного театру співвідноситься з діяльністю батька тілесної міми французького актора Етьєна Декру. Мистецтво міми викладається зараз у багатьох великих театральних школах. Сучасний фізичний театр бере початок в різних традиціях. Великий вплив на сучасний фізичний театр мали міми та театральні школи Парижа. У сучасному танці теж помітний вплив фізичного театру.
Послідовники фізичного театру
- Тео Адамс
- Піна Бауш
- Енн Богарт
- Лінн Бредлі
- Стівен Вассон
- Роберт Вільсон
- Вахрам Зарян
- Джанет Карафа
- Алан Клей
- Єжи Ґротовський
- Девід Гласс
- Жак Лекок
- Петра Масей
- Джонні Мелвіль
- Томас Меттлер
- Робін Паттерсон
- Білл Робісон
- Даніель Стейн
Джерела
- Арто А. Театр і його Двійник. — Симпозіум, 2000. — 448 с. — ISBN 5-89091-123-6
- Брук П. Порожній простір. — Артист. Режисер. Театр, 2003. — 376 с. — ISBN 5-87334-048-X
- Гротовський Є. Від Бідного Театру до Мистецтва-провідника. — Артист. Режисер. Театр, 2003. — 352 с. — ISBN 5-87334-073-0