Фільчина грамота

Фі́льчина грамота[1] (рос. филькина грамота) — стійкий зворот у російській мові, що буквально означає «юридично нікчемний документ», «безграмотно складений, або, який не має юридичної сили документ».[2][3]. Спочатку так Іван Грозний презирливо назвав викривальні та увіщувальні листи митрополита Пилипа II (рос. Филипп II)[4] (якого незабаром убив Малюта Скуратов). Згодом фільчиними грамотами стали іменуватися документи, що не мали юридичної сили і поступово вираз закоренівся в російській мові і став «крилатим».

Примітки
  1. Грамота // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Толковый словарь русского языка (1935—1941 гг.) под редакцией Д. Н. Ушакова
  3. Современный толковый словарь, изд. «Большая советская энциклопедия»), 1998 г.
  4. Иван Пазий. Филькина грамота, или как Иван Грозный разобрался с митрополитом Филиппом? // Ежедневный познавательный журнал «ШколаЖизни.ру»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.