Філіпп Поль де Сегюр

Філіпп Поль де Сегюр (фр. Philippe-Paul de Ségur, *4 листопада 1780 —†25 лютого 1873) — французький військовий діяч часів Першої імперії, історик.

Філіпп Поль де Сегюр
фр. Philippe-Paul de Ségur
Народився 4 листопада 1780(1780-11-04)[1][2][…]
Париж, Королівство Франція[1]
Помер 25 лютого 1873(1873-02-25)[1][2][…] (92 роки)
Париж, Франція[1]
Поховання Цвинтар Монмартр
Країна  Франція
Діяльність військовик, історик
Знання мов французька[2]
Учасник Наполеонівські війни
Членство Французька академія[3] і Спілка залізничних шляхівd
Титул граф
Посада член Палати перівd, Q21334517? і seat 6 of the Académie françaised[3]
Військове звання генерал
Рід Сегюри
Батько Луї-Філіпп де Сеґюр
Мати Antoinette Elisabeth Marie d'Aguesseaud[4]
Брати, сестри Octave-Henri Gabriel, comte de Ségurd
У шлюбі з Антуанетта Шарлотта ле Жандр Люцей, Марії Луїзі Франсуазе Селестіна де Вінтіміль де Люк
Діти 2 сини та 3 доньки
Нагороди
Великий Хрест ордена Почесного легіону

Життєпис

Народився 1780 року у Парижі. Походив з аристократичної родини. Син Луї-Філіппа де Сегюра, відомого королівського дипломата. Отримав гарну освіту. деякий час займався літературною діяльністю. Лише у 1800 році вступив до гусарського полку у чині лейтенанта. Воював у складі Рейнської армії, відзначився у битві при Ґохенліндені. У листопаді того ж року стає помічником-ад'ютантом генерала Макдональда. У 1802 році служив під орудою генерала П'єра де Бернонвіля. У 1803 році отримує звання капітана. У 1804 року працює у генеральному штаті Великої армії.

У 1806 році воював в Італії, а потім у Прусії. Наприкінці того ж року потрапив у полон. Повернувся до Франції у 1808 році. Того ж року у званні майора брав участь у битві при Сомосьєррі, за звитягу у якій отримав звання полковника. У 1810 році отримує звання бригадного генерала.

У військовій кампанії 1812 року проти Росії Сегюр був помічником імператора Наполеона I. Втім не брав активної участі у боях. У військових кампаніях 1813 та 1814 року гарно проявив себе, особливо у битві при Ханау. Після реставрації Бурбонів очолював гвардійську кавалерію. Під час Ста днів перейшов на бік Наполеона. У 1818 році відправлений у відставку.

До Липневої революції 1830 року займався літературною діяльністю. У 1830 році став членом Французької академії. У 1831 році отримав звання генерал-лейтенанта й пера Франції. У 1847 році король Луї-Філіп надав Сегюру великого хреста Ордена Почесного легіону. Після революції 1848 року Сегюр віддалився від справ. Помер у Парижі 25 лютого 1873 року.

Літературна та історична діяльність

У 1802 році випустив перші нариси з військової кампанії генерала Макдональда у Швейцарії. Найбільш значущим є історична працю «Історія Наполеона та його Великої армії у 1812 році», яка вийшла у 1824 році. Інші його твори: «Історія Росії та Петра Великого», «Історія Карла VIII».

Джерела

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119428563 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Académie française
  4. Pas L. v. Genealogics — 2003. — ed. size: 683713
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.