Фінікійці
Фінікійці — древній семітський народ, що населяв Фінікію і говорив фінікійською мовою.
Чоловік з Бірси.
Сформувався як етнічно змішана група людей, на території вздовж узбережжя Ханаану під час колапсу бронзової доби, знищення Угаріту та вторгнення народів моря.
Останні генетичні дані підтверджують змішаність, тим більше в контексті історичного факту, що в Карфагенській імперії в Іспанії, Гамількар Барка одружився з усіма жителями пунійці.[1]
Античні історики про фінікійців
Іспанський римлянин Помпоній Мела, І ст. н. е.:[2]
Фінікійці — розумний народ, що благоденствує за часів і війни і миру. Вони досягли успіху в писемності, літературі та інших мистецтвах, в навігації, у веденні військових дій на морі та в управлінні імперією
Грек Плутарх, злам І-ІІ ст. н. е.:[2]
Це грубий і жорстокий народ, покірний своїм правителям і деспотичний по відношенню до підкорених народів, жалюгідний в страху, лютий в гніві, непохитний в рішеннях, що не володіє веселістю вдачі і не відає доброти
Примітки
- Le Jeune homme de Byrsa livre son ADN vieux de 2500 ans
- Народ, его происхождение и связи Доналд Беньямин Харден. Финикийцы: основатели Карфагена. — Центрполиграф, 2002. С. 263. ISBN 5-227-01939-8
Посилання
- Фінікійці // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.