Хаджі Мухаммад аль-Амін
Хаджі Мухаммад аль-Амін (бл. д/н — 1785) — 15-й мбанго (володар) і султан Багірмі в 1751—1785 роках. Домігся перетворення держави в найбільшу потугу Центрального Судану.
| Хаджі Мухаммад аль-Амін | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | 1785 |
| Титул | мбанго |
| Термін | 1751—1785 роки |
| Попередник | Лоел |
| Наступник | Гауранг I |
| Конфесія | іслам |
| Рід | Кенга |
Життєпис
Походив з династії Кенга. 1751 року спадкував трон після смерті мбанго і султана Лоела. Продовжив кампанію попередника з підкорення повсталих арабських племен, яку успішно завершив. Здійснив хадж до Мекки.
В подальшому зосередив зусилля на збереженні кордонів та впливу багірмі в центральному Судані. Тому спочатку приборкав держави Яо і Медого, потім племена мубі.
За цим, скориставшись послабленням імперії Борну, виступив проти маї Алі III, якому завдав поразки. Наслідком цього стало здобуття Багірмі незалежності. Невдовзі підкорив сусідню з Борну невеличку державу Борку.
В цей час на півдні повстали залежні племена мілту, яких довелося приборкувати. В наступні декілька років вимушений був тривалий час діяти на півдні, де приборкувати різні племені утворення.
У другій половині панування здійснив похід проти Котоко (на південь від Борну). Мухаммаду аль-Аміну знову довелося приборкувати повсталі арабські племена. За цим знову довелося придушувати повстання племен мілту, державних утворень Саруа і Сокоро.
Наприкінці панування здійснив походи проти повсталих держав Сомрай, Буа і Мусго, які знову визнали зверхність Багірмі. Помер Мухаммад аль-Амін 1785 року. Йому спадкував Гауранг I.
Джерела
- Azevedo, M. J. (2005), The Roots of Violence: A History of War in Chad, Routledge, ISBN 978-1-135-30081-4
- Bradshaw, Richard; Fandos-Rius, Juan (2016), Historical Dictionary of the Central African Republic, Rowman & Littlefield Publishers, ISBN 978-0-8108-7992-8