Хаккай-Мару

Вантажне судно Хаккай-Мару спорудили в 1939 році на верфі компанії Tama Zosensho у Тамано для компанії Itaya Shosen.[1]

26 березня 1941-го його реквізували для потреб Імперського флоту Японії та призначили для конверсії у військовий транспорт.

У першій половині грудня 1941-го судно побувало у японських портах Моджі, Токуяма, Сасебо, а потім вирушило на південь та до кінця січня 1942-го відвідало Такао (наразі Гаосюна на Тайвані), Мако (важлива база японського ВМФ на Пескадорських островах у південній частині Тайванської протоки), Самах та Юлінь (острів Хайнань), бухту Камрань (узбережжя південного В’єтнаму), Сайгон (наразі Хо-Ши-Мін).

В кінці січня Хаккай-Мару знову прибуло до Японії, прийняло вантаж та у другій декаді лютого 1942-го знову вирушило до портів Формози та В’єтнаму. Вже при поверненні з цього рейсу, 10 березня, у Східнокитайському морі за півтори сотні кілометрів від Веньчжоу були помічені три торпеди, які, втім, не потрапили в Хаккай-Мару.

В наступні кілька місяців судно продовжувало транспортні рейси. Зокрема, у травні – на початку червня 1942-го воно побувало у Нідерландській Ост-Індії, де заходило на острів Амбон (Молуккський архіпелаг) та в порт Сурабаї (острів Ява), а також у В’єтнамі в портах Сент-Жако (наразі Вунгтау), Хонгай, Камфа.

12 серпня 1942-го Хаккай-Мару прибуло на верф ВМФ у Сасебо для переобладнання у ремонтне судно. 1 вересня 1942-го воно вийшло звідси, а вже на початку жовтня 1942-го опинилось в архіпелазі Бісмарку у Рабаулі – головній передовій базі, з якої провадились операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї. Тут протягом наступних місяців воно провело ремонт багатьох кораблів, зокрема, легкого крейсера «Тенрю», есмінців «Акідзукі», «Кадзагумо», переобладнаного гідроавіаносця «Кійокава-Мару», авіатранспорта «Кейо-Мару», судна постачання Оноє-Мару.

У травні 1943-го Хаккай-Мару полишило Рабаул,[2] а на початку червня прибуло до Йокосуки.

У другій половині червня 1943-го Хаккай-Мару прибуло на острів Парамушир, де перебувало до кінця серпня та виконало ремонтні роботи на есмінцях «Хібікі», «Хацушимо», «Наганамі», «Самідаре», «Вакаба», плавучій базі підводних човнів Хейан-Мару, фрегаті «Кунаширі». Також Хаккай-Мару прийняло участь у порятунку транспорту Акашісан-Мару, який сів на мілину біля Симушира, після чого виконало на ньому первісний ремонт.

21 вересня 1943—го Хаккай-Мару у складі конвою №3921 відбуло із Токійської затоки на Трук, куди прибуло 1 жовтня. Тут воно провело ремонти на транспортах Окіцу-Мару, Ямашимо-Мару, а також прийняло участь у рятувальних роботах щодо судна Кікукава-Мару, на якому виникла пожежа.

9 – 12 листопада Хаккай-Мару у складі конвою №2102 перейшло до Рабаулу. Тут воно провадило ремонт на тральщику W-26, транспортах Хакусан-Мару (пошкоджений під час авіанальоту 2 листопада), Тайшо-Мару, Ейфуку-Мару.

Крім того, з Хаккай-Мару відправили спеціалістів до Кавієнгу (ще одна японська база в архіпелазі Бісмарку на острові Нова Ірландія), до вони оцінювали стан залишків транспорту Рюосан-Мару та гідрографічного судна «Цукусі».

17 січня 1944-го гавань Рабаула стала об’єктом для потужного авіанальоту. Хаккай-Мару отримало попадання торпедою в районі машинного відділення та затонуло. Загинуло 25 членів екіпажу.[3]