Харальд (газонафтове родовище)

Складається з двох частин — Східний Харальд (відкрите у 1980 році на глибині 2700 метрів під морським дном) та Західний Харальд (відкрите у 1983 році на глибині 3650 метрів).[2]

Запаси вуглеводнів виявлено у відкладеннях епохи верхньої крейди (східна частина) та середньої юри (західна частина). Колектори — крейда та пісковики відповідно

Розробка почалась у 1997 році. Було пробурено по дві свердловини на кожній частині родовища та встановлено дві платформи Harald A та Harald B. На Harald A також проводиться підготовка газу із родовища Луліта. Також до Харальду під'єднане родовище Trym (норвезький сектор Північного моря).

Продукція транспортується до процесингового центру данського сектора на платформі родовища Тіра через:

- 80 км газопровід діаметром 600 мм;

- 85 км мультифазний трубопровід діаметром 400 мм, який по дорозі проходить через платформу родовища Свенд.

Також Харальд з'єднаний газопроводом із родовищем Південне Арне, яке в свою чергу сполучене з береговим терміналом у Nybro.[3] Наявність двох маршрутів транспортування продукції надає певні переваги, оскільки не виключена зупинка потужностей на Тірі після 2018 року.

Запаси складають 24 млрд.м³ газу та 4 млн.м³ нафти[4]. У 2014 році видобуток на Харальді склав 0,274 млрд.м³.[5]