Хацудзукі

Хацудзукі (Hatsuzuki, яп. 初月) – ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який прийняв участь у Другій Світовій війні.

«Хацудзукі»
初月
Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець типу «Акідзукі»
Держава прапора	Японія
Належність
Корабельня	верф ВМФ у Майдзуру
Закладено	25 липня 1941
Спущено на воду	3 квітня 1942
Введено в експлуатацію	29 грудня 1942
На службі	1942 – 1944
Загибель	25 жовтня 1944 потоплений в бою у мису Енгано
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	2743
Довжина	134,2 м
Ширина	11,6 м
Осадка	4,2 м
Технічні дані
Рухова установка	2 парові турбіни, 3 парові котла
Потужність	52000 к.с. (39 МВт)
Швидкість	33 вузла
Дальність плавання	8 000 миль (15 000 км) на швидкості 18 вузлів
Екіпаж	263
Озброєння
Артилерія	8 (4×2) × 100-мм / 65 калібрів гармат тип 98
Торпедно-мінне озброєння	4 (1х4) × 610-мм торпедних апаратів, запас 8 торпед 56 глибинних бомб
Зенітне озброєння	4 (2х2) 25-мм гармати

25.10.44

Район потоплення «Хацудзукі»

Корабель, який відносився до есмінців типу «Акідзукі», спорудили у 1942 році на верфі ВМФ у Майдзуру.

З 15 січня 1943-го Хацудзукі включили до 61-ї дивізії ескадрених міноносців, а 22 березня він вийшов у свій перший дальній похід, разом з 3 іншими есмінцями супроводжуючи авіаносці «Дзюнйо» та «Хійо» із Японії на атол Трук в центральній частині Каролінських островів (ще до війни тут створили потужну базу японського ВМФ, з якої до лютого 1944-го провадили операції у цілому ряді архіпелагів). 27 березня загін досягнув пункту призначення, після чого з 29 березня по 6 квітня Хацудзікі та ще один есмінець здійснили круговий рейс для доставки будвельних матеріалів до Рабаула (головна передова база японців у архіпелазі Бісмарку, з якої здійснювали операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї). При цьому 3 квітня Хацудзукі прийняв участь у наданні допомоги важкому крейсеру «Аоба», який отримав серйозні пошкодження під час атаки літаків в районі Кавієнгу (друга за значенням японська база у архіпелазі Бісмарка, розташована на північному завершенні острова Нова Ірландія).

17 – 22 травня 1943-го Хацудзукі та 4 інші есмінці супроводили до Йокосуки авіаносець, 3 лінкори та 2 важкі крейсери. За кілька діб до того американці розпочали операцію по узяттю під контроль Атту (острів на заході Алеутського архіпелагу, захоплений японцями в червні 1942-го) і тепер японське командування збирало сили для контратаки. Втім, ще до завершення травня спротив гарнізону Атту добіг завершення і контратаку скасували.

10 – 15 липня 1943-го Хацудзукі разом зі ще 5 есмінцями та 2 легкими крейсерами здійснили ескортування великого угруповання (3 авіаносці, 1 ескортний авіаносець, 1 гідроавіаносець, 3 важкі крейсери) з Японії на Трук. На той час союзники вже висадились на островах Нью-Джорджія (центральна частина Соломонових островів) і в регіоні знову розгорілись важкі бої. 19 – 21 липня Хацудзукі виконав перехід до Рабаулу у складі загону, що доправляв війська (до нього включили гідроавіаносець, всі крейсери та 5 із 6 есмінців, які нещодавно прибули з Японії). Після цього 22 липня Хацудзукі разом зі ще одним есмінцем виконав транспортний рейс до Буки – порта на однойменному острові біля північного завершення значно більшого острова Бугенвіль (можливо відзначити, що тоді ж кілька есмінців повели гідроавіаносець до південного завершення Бугенвілю, що завершилось катастрофою, під час якої загинуло більше тисячі японських військовослужбовців). 24 – 26 липня 1943-го Хацудзукі та ще два есмінці супроводили на Трук ті самі 3 важкі та 2 легкі крейсери, які за кілька діб до того прибули до Рабаула.

З 30 липня по 3 серпня 194-го Хацудзукі та ще один есмінець здійснили рейс до Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів), де зустріли танкери та супроводили їх на Трук.

6 – 8 серпня 1943-го Хацудзукі разом зі ще двома есмінцями ескортував до Рабаулу два інші важкі крейсери, що виконували завдання по транспортуванню військ, а в подальшому повернувся на Трук. 27 – 30 серпня Хацудзукі разом з іншим есмінцем супроводили учбовий крейсер «Касіма» з Труку на атол Кваджелейн (Маршаллові острова), після чого повернулись назад 2 вересня.[1]

У середині вересня 1943-го американське авіаносне з’єднання здійснило рейд проти зайнятих японцями островів Гілберта (лежать південніше від Маршаллових островів). У відповідь 18 вересня з Труку на схід вийшли значні сили (2 авіаносці, 2 лінкори, 7 важких крейсерів та інші кораблі), які попрямували до атолу Еніветок (крайній північний захід Маршалових островів). Хацудзукі супроводжував це угруповання, яке у підсумку так і не вступило у контакт з союзними силами та 25 вересня повернулось на базу.

На початку жовтня 1943-го американське авіаносне з’єднання нанесло удар по острову Уейк (північніше від Маршаллових островів) без жодної суттєвої реакції зі сторони ворожого флоту. Зате через пару тижнів японці на основі радіоперехоплення вирішили, що готується нова атака на Уейк, і 17 жовтня вислали з Труку до Еніветоку головні сили (3 авіаносці, 6 лінкорів, 8 важких крейсерів та інші кораблі), в ескортуванні яких приймав участь і Хацудзукі. Цей флот кілька діб безрезультатно очікував ворога, після чого 26 жовтня повернувся на Трук.

З 12 по 15 листопада 1943-го Хацудзукі виходив з Труку для допомоги легкому крейсеру «Агано», який прямував із Рабаула та був торпедований підводним човном.

20 листопада 1943-го американці розпочали операцію по оволодінню островами Гілберта. Того ж дня Хацудузкі вийшов для супроводу важкого крейсера «Тікума», який попрямував для перевезення військ на атол Еніветок (Маршаллові острови). Після цього з 23 листопада Хацудзукі та ще 4 есмінці охороняли 3 важкі крейсери, що перебували на атолах Кваджелейн (так само Маршаллові острова) та Еніветок, проте японське командування у підсумку так і не наважились протидіяти американській операції надводними кораблями. 5 грудня крейсери та їх охорона повернулись на Трук.

7 – 12 грудня 1943-го Хацудзукі та інший есмінець «Судзуцукі» ескортували з Труку до Куре авіаносець «Дзуйкаку» та важкий крейсер «Тікума». Після цього з 24 грудня 1943 по 9 січня 1944 вони супроводили переобладнаний легкий крейсер «Акагі-Мару» у круговому рейсі з метою доставки військовослужбовців на острів Вейк.[2] 15 січня цей же загін вийшов у другий рейс до Вейку, проте вже 16 січня Судзуцукі був уражений 2 торпедами з підводного човна та втратив одразу носову та кормову секції. Хацудзукі узяв пошкоджений корабель на буксир та 18 січня привів його до Куре. 2 січня Хацудзукі прибув разом з «Акагі-Мару» до Йокосуки, проте у підсумку рейс до Вейку скасували.

6—13 лютого 1944-го Хацудзукі разом з 4 іншими есмінцями супроводжував 2 авіаносця та важкий крейсер з Японії до Сінгапуру. 15 – 21 березня Хацудзукі та ще один есмінець прослідували назад і з 28 березня по 4 квітня  ескортували авіаносець «Тайхо» з Куре до розташованої в районі Сінгапуру якірної стоянки Лінгга (на той момент дії підводних човнів на комунікаціях вкрай ускладнили доставку палива до Японії, що призвело до рішення базувати головні сили флоту поблизу від районів нафтовидобутку).

11 – 14 травня 1944-го Хацудзукі прийняв у часть у супроводі флоту з Лінгга до Таві-Таві (у філіппінському архіпелазі Сулу поряд з нафтовидобувними районами острова Борнео). На той час японське командування очікувало неминучої ворожої атаки на головний оборонний периметр Імперії (Маріанські острова – Палау – західна частина Нової Гвінеї) і перебазувало головні сили ближче до місця майбутніх подій. 12 червня американці дійсно розпочали операцію проти Маріанських островів і невдовзі японський флот вийшли для контратаки, а 19 – 20 червня зазнав важкої поразки в битві у Філіппінському морі. Під час цих подій Хацудзукі разом з 6 іншими есмінцями та легким крейсером забезпечував охорону загону «А», при цьому ескорт не зміг захистити головні кораблі від підводних човнів, які 19 червня потопили 2 із 3 авіаносців. Хацудзукі допомагав торпедованому авіаносцю «Тайхо», а потім прийняв участь у порятунку моряків з нього. За кілька діб головні сили японського флоту прибули до Японії.

У другій декаді жовтня 1944-го союзники розпочали операцію на Філіппінах. 20 жовтня Хацудзукі вийшов з Японії у складі охорони з’єднання адмірала Одзави, яке мало 4 авіаносці, але лише сотню літаків. За планами японського командування, воно повинне було відволікти сили ворога та дозволити головному з’єднанню адмірала Куріти атакувати транспорти вторгнення. Цей план дійсно спрацював (в частині відволікання уваги) і 25 жовтня американське ударне авіаносне з’єднання зайнялось кораблями Одзави та потопило всі 4 авіаносця. Після загибелі авіаносців «Дзуйкаку» і «Дзуйхо» Хацудзукі приймав у часть у порятунку вцілілих і був в цей момент атакований та потоплений ворожим загоном із крейсерів і есмінців. Загинули майже всі члени екіпажу, проте на рятувальному човні, який був спущений з Хацудзукі для збору моряків з авіаносця, залишились 8 членів екіпажу есмінця та 17 осіб з «Дзуйкаку». Після 21-денного перебування у морі їм вдалось досягнути Формози.[3]