Хащавацький Юрій Йосипович

Юрій Йосипович Хащавацький (біл. Юри Хашчавацкі; * 18 жовтня 1947, Одеса, УРСР) радянський і білоруський кінорежисер, сценарист.

Хащавацький Юрій Йосипович
біл. Юрый Іосіфавіч Хашчавацкі
Народився 18 жовтня 1947(1947-10-18) або 1947[1]
Одеса, Українська РСР
Помер 2004[1]
Громадянство  СРСР
 Білорусь
Діяльність кінорежисер, сценарист, режисер
Alma mater Одеська національна академія харчових технологій
Заклад Білорусьфільм
IMDb nm0153872
Нагороди та премії

В 1973 закінчив Одеський технологічний інститут, в 1981 ЛДІТМіК. З 1976 працював в Білторгрекламі режисером, з 1978 — на Білоруському телебаченні, з 1985 — на «Білоруському телефільмі», з 1989 — на кіностудії «Білорусьфільм».

Член Спілки кінематографістів Білорусі. Лауреат Кінопремії Миру Берлінського кінофестивалю, премії російського Союзу письменників імені А. Д. Сахарова, володар Гран-прі та лауреат кінофестивалів в Нью-Йорку, Женеві, Києві, Берліні, Мінську, Сан-Франциско, Санкт-Петербурзі, Мюнхені, Єкатеринбурзі, Лейпцигу, Фрейбурзі та Белграді. Член Євразійської Академії телебачення і радіо (ЄАТА) та Міжнародної Академії телебачення і радіо (МАТР).

Фільмографія

  1. 1985 — Це тихе життя в Глибокому (документальний)
  2. 1986 — Повернення в Хатинь (фільм-спектакль)
  3. 1986 — Поглянь на свій будинок (документальний)
  4. 1987 — Упертий чоловік (документальний)
  5. 1987 — Тут був Крилов (документальний)
  6. 1987 — Призовники (документальний)
  7. 1988 — Подорожні (документальний)
  8. 1988 — Майстри і підмайстри (документальний)
  9. 1988 — Формула прискорення (документальний)
  10. 1989 — Зустрічний позов (документальний)
  11. 1989 — В небо на колесі (документальний)
  12. 1989 — Хто сьогодні відсутній
  13. 1990 — Проміжна людина
  14. 1990 — Магістраль (документальний)
  15. 1991 — Помаранчеві жилети (документальний)
  16. 1991 — Все добре (документальний)
  17. 1992 — Російське щастя (документальний)
  18. 1993 — Пристрасті по Маріанні (документальний)
  19. 1994 — Хліб Ізраїлю (документальний)
  20. 1996 — Оазис (документальний)
  21. 1996 — Звичайний президент (документальний)
  22. 1997 — Ехо мовчання (документальний)
  23. 1998 — Час Чжоу Еньлая (документальний)
  24. 2000 — Боги Серпа і Молота (документальний)
  25. 2002 — Дожити до любові (документальний)
  26. 2002 — Кавказькі полонені (документальний)
  27. 2003 — Святий доктор
  28. 2003 — Сонячний клоун (документальний)
  29. 2007 — Площа Калиновського (документальний)
  30. 2007 — Вперед, у минуле
  31. 2008 — У пошуках ідишу (документальний, спільно з Олександром Городницьким)
  32. 2010 — Лоботомія
  33. 2011 — Звичайні вибори (документальний)

Політична позиція

Вважає, що анексією Криму Путін наблизив розпад власної держави[2].

Цікаві факти

Фільм «Лоботомія»[3] про російсько-грузинську війну 2008 року був заблокований на YouTube за запитом путинського політтехнолога Сергія Кургіняна про захист авторських прав (які Кургіняну ніколи не належали). Сервіс YouTube автоматично виконав блокування, в серпні 2014 року, під час російсько-української війни на сході України фільм був розблокований[4].

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.