Хаянамі

Хаянамі (Hayanami, яп. 早波) – ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який прийняв участь у Другій Світовій війні.

«Хаянамі»
早波
Служба
Тип/клас	ескадрений міноносець типу «Югумо»
Держава прапора	Японія
Належність
Корабельня	верф ВМФ у Майдзуру
Закладено	15 січня 1942
Спущено на воду	19 грудня 1942
Введено в експлуатацію	31 липня 1943
На службі	1943 – 1944
Загибель	7 червня 1944 потоплений біля Таві-Таві
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	2077
Довжина	119,0 м
Ширина	10,8 м
Осадка	3,8 м
Технічні дані
Рухова установка	2 парові турбіни, 3 парові котла
Потужність	52000 к.с. (39 МВт)
Швидкість	35,5 вузла
Дальність плавання	5 000 миль (9 300 км) на швидкості 18 вузлів
Екіпаж	225
Озброєння
Артилерія	6 (3×2) × 127-мм / 50 калібрів гармат тип 3
Торпедно-мінне озброєння	8 (2х4) × 610-мм торпедних апаратів, запас 16 торпед 36 глибинних бомб
Зенітне озброєння	4 (2х2) 25-мм гармати

07.06.44

Район потоплення «Хаянамі»

Корабель, який відносився до есмінців типу «Югумо», спорудили у 1943 році на верфі ВМФ у Майдзуру.

Перші кілька місяців після завершення Хаянамі провів у водах Японського архіпелагу, при цьому з 20 серпня 1943-го він належав до 32-ї дивізії ескадрених міноносців.

У жовтні 1943-го корабель задіяли у транспортній операції «Тей Го», яка мала за мету підсилення ряду гарнізонів у Мікронезії та Меланезії. Спершу 15 – 20 жовтня Хаянамі разом з 2 іншими есмінцями та легким крейсером охороняли перехід 2 лінкорів (один з ешелонів конвою «Тей №3 Го») з Саєкі (північно-східне узбережжя Кюсю) на атол Трук в центральній частині Каролінських островів (тут знаходилась головна база японського ВМФ у Океанії). 22 жовтня той же загін (тільки без лінкорів) рушив на схід Каролінського архіпелагу до острова Понапе, де 23 жовтня розвантажився та наступної доби повернувся на Трук. 26 – 28 жовтня ці кораблі здійснили другий рейс до Понапе і назад.

1 листопада 1943-го союзники здійснили висадку на острові Бугенвіль, лише за чотири сотні кілометрів на південний схід від Рабаула (головна передова база у архіпелазі Бісмарка на східному завершенні острова Нова Британія). З останнього в межах контрзаходів вийшов загін, найбільшими кораблями якого були два важкі крейсери, проте в ніч на 2 листопада він зазнав поразки в бою у затоці Імператриці Августи. Готуючись до нової контратаки, японське командування вислало з Труку до Рабаулу одразу сім важких крейсерів, серед есмінців охорони яких був і Хаянамі. 5 листопада загін досягнув Рабаул, який того ж дня вперше став ціллю для американського авіаносного угруповання. Унаслідок атаки одразу 5 важких крейсерів отримали пошкодження, що фактично остаточно нейтралізувало загрозу для сил вторгнення на Бугенвіль, втім,  (хоча японське командування помилково вважало, що ворожі сили суттєво послаблені внаслідок бою 2 листопада).

6 листопада 1943-го Хаянамі разом зі ще 6 есмінцями та 2 легкими крейсерами прикривали 4 есмінця транспортної групи, яка доправила японських бійців на Бугенвіль до району плацдарму союзників (хоча на острові знаходився великий японський гарнізон, проте в умовах джунглів оперативно перекинути ці сили до місця ворожої висадки було нелегко). Втім, вже за добу цей незначний загін (біля п’яти сотень осіб) був атакований силами союзників та із важкими втратами відкинутий у джунглі.

11 листопада 1943-го Хаянамі разом зі ще 4 есмінцями та легким крейсером «Носіро» вийшов з Рабаула для ескортування на Трук важкого крйесера «Мая» (був пошкоджений під час атаки 5 листопада). Втім, 12 листопада Хаянамі, ще один есмінець та «Носіро» відрядили для допомоги легкому крейсеру «Агано», який полишив Рабаул так само 11 листопада та на переході був торпедований підводним човном. У підсумку 16 листопада пошкоджений корабель змогли привести на Трук (Фуджінамі прибув сюди 15 листопада).

20 листопада 1943-го американці розпочали операцію по оволодінню островами Гілберта. Хоча японці у підсумку так і не наважились протидіяти цій операції надводними кораблями, проте з 23 листопада по 5 грудня Хаянамі та ще 4 есмінці охороняли 3 важкі крейсери, що виходили до Маршаллових островів, де певний час перебували на атолах Кваджелейн та Еніветок.

11 – 14 грудня 1943-го Хаянамі ескортував між Труком на Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів) танкерний конвой №7111. Після цього есмінець кілька тижнів ніс патрульно-ескортну службу на Палау, виходячи для підсилення ескорту інших танкерних конвоїв, що курсували між Труком та нафтовидобувним регіоном на сході острова Борнео. Зокрема, 3 січня 1944-го есмінець виходив для допомоги торпедованому підводним човном танкеру «Акебоно-Мару» та того ж дня привів його на Палау. Не пізніше ніж 12 січня Хаянамі приєднався до ескорту конвою KU-803, який прямував з Балікпапану (центр нафтовидобутку на Борнео). В якийсь момент охорону перебрали на себе два інші есмінця, що вийшли з Рабаула, проте потім конвой зазнав важких втрат від атак «вовчої зграї». Як наслідок, 16 січня Хаянамі знову приєднався до охорони та 17 січня прибув на Трук.[1]

18 січня 1944-го Хаянамі разом з трьома іншими есмінцями та легким крейсером вирушив для супроводу з Трука до Японії легкого авіааносця «Дзуйхо» та ескортного авіаносця «Унйо». 19 січня в районі Маріанських островів «Унйо» був торпедований підводним човном та під охороною Хаянамі та ще одного есмінця і крейсера попрямував до острова Сайпан. В подальшому Хаянамі наздогнав «Дзуйхо» та 23 січня прибув разом з ним до Йокосуки («Унйо» досягне Японії на початку лютого).

15 – 20 лютого 1944-го Хаянамі свпроводив важкий крейсер «Такао» з Йокосуки на Палау (на момент їх прибуття база на Труці вже була розгромлена під час рейду американського авіаносного угруповання, а на Палау зібрались вчасно виведені з Трука крейсерські сили).

З 1 березня по 2 квітня 1944-го Хаянамі пройшов для супроводу танкерів по маршруту Палау – Сайпан – Палау – Таракан (ще один центр нафтовидобутку на сході Борнео) – Балікпапан – Палау – Давао (порт на південному узбережжі філіппінського острова Мінданао). Первісно наступним пунктом призначення був Палау, проте 30 березня і ця база була розгромлена під час рейду авіаносців, тому конвой у підсумку повернув на захід[2] та 14 квітня досягнув якірної стоянки Лінгга в районі Сінгапура, де зібрались головні сили японського флоту (дії підводних човнів на комунікаціях вкрай ускладнювали доставку палива до Японії та призвели до рішення базувати кораблі у Південно-Східній Азії поблизу від районів нафтовидобутку).

12 – 15 травня 1944-го Хаянаміе прийняв у часть у супроводі флоту з Лінгга до Таві-Таві (у філіппінському архіпелазі Сулу поряд з нафтовидобувними районами острова Борнео). На той час японське командування очікувало неминучої ворожої атаки на головний оборонний периметр Імперії (Маріанські острова – Палау – західна частина Нової Гвінеї) і перебазувало головні сили ближче до місця майбутніх подій.

7 червня 1944-го Хаянамі займався патрулюванням в околицях Таві-Таві, під час якого був торпедований та потоплений підводним човном USS Harder (можливо відзначити, що останній зміг за чотири дні знищити в районі Таві-Таві три японські есмінці). Загинуло 208 членів екіпажу, ще 45 моряків врятував есмінець «Уракадзе».[3]