Химера (фільм)

«Химера», досл. «Зрощування» (англ. Splice) канадсько-французький фантастичний трилер режисера Вінченцо Наталі. Головні ролі виконали Едрієн Броді, Сара Поллі та Дельфіна Чанеак. Історія стосується експериментів у галузі генної інженерії, що проводяться молодою парою науковців, вони намагаються ввести ДНК людини через сплайсинг тваринних генів.

Химера
Splice
Жанр Фантастичний трилер
Режисер Вінченцо Наталі
Продюсер Дон Мерфі
Джоел Сілвер
Сценарист Вінченцо Наталі
У головних
ролях
Едрієн Броді
Сара Поллі
Дельфіна Чанеак
Оператор Тецуо Наґата
Кінокомпанія Dark Castle Entertainment
Дистриб'ютор Warner Bros. (США)
Optimum Releasing (Велика Британія)
Madman Entertainment (Австралія/Нова Зеландія)
Тривалість 104 хв.
Мова англійська
Країна Канада
Франція
Рік 2009
Дата виходу 6 жовтня 2009 (Sitges Film Festival)
4 червня 2010 (США і Канада)
Кошторис $30 млн
Касові збори $26 857 459
IMDb ID 1017460
splicethefilm.com
 Химера у Вікісховищі

Сюжет

Два молодих учених-біохіміка, подружжя Ельза та Клайв, успішно з'єднують разом ДНК різних тварин і птахів. Два створених ними організми (Джинджер і Фред) можуть принести великий прибуток їх компанії-спонсору N.E.R.D завдяки наявності у них особливого типу білка. Ельза та Клайв хочуть розвинути свій успіх і використати людську ДНК для генетичного гібрида, який може викликати переворот у науці та медицині і допомогти лікуванню хвороб. Однак коли компанія заморожує подальші дослідження, подружжя починають таємний експеримент: ігноруючи етичні та юридичні норми, вони змішують ДНК кількох тварин і жіночої особини людини, отримують особливий вид антропоморфної живої істоти жіночої статі (яка отримала ім'я Дрен, за зворотнім прочитанням назви компанії). Істота швидко зростає, це дівчина з пташиними ногами і хвостом, має гостре жало; воно володіє високим інтелектом і розуміє мову людини, може дихати у воді та має крила (вкладаються в щілини на спині і руках).

На звітній демонстрації Джинджер і Фреда, важливої для залучення фінансів, відбувається непередбачене: виявляється, що жіноча особина (Джинджер) змінила стать на чоловічу, два самці знищують один одного в сутичці. Лабораторія під загрозою закриття. Через загрозу виявлення Дрен Клайв та Ельза переїжджають на ферму померлої матері Ельзи. Між подружжям і Дрен наростають суперечності: Дрен часто буває неслухняною та некерованою (статеве дозрівання), хоча вона і відчуває любов з боку вчених, прагне сама дарувати любов (заводить кішку, але потім убиває її). Тим часом Клайв виявляє, що Ельза використовувала при експерименті свою ДНК.

Під час конфлікту з Ельзою Дрен вбиває кішку і загрожує Ельзі жалом, та вирішує ампутувати його. Повернувшись в лабораторію, вона синтезує той самий білок, який мали отримати за допомогою Джинджер і Фреда. На фермі Клайв намагається пожаліти і заспокоїти Дрен, в результаті чого вони займаються любов'ю. Ельза застає їх разом. Вони розуміють, що зайшли в глухий кут і вирішують знищити своє творіння. Дрен виглядає мертвою, її ховають. Один з босів компанії розуміє, що вчені таємно створили новий ДНК-гібрид і вночі приїжджає на ферму з братом Клайвом, вимагаючи показати йому Дрен. При спробі ексгумувати Дрен з'ясовується, що вона трансформувалася в сильну і агресивну чоловічу особину (як і Джинджер), яка знищує чоловіків, а потім, проявивши здатність говорити, ґвалтує Ельзу і вбиває жалом Клайва. Ельзі вдається вбити створіння ударом каменя по голові.

В епілозі Ельза говорить з керівницею фармацевтичної компанії, яка укладає з нею контракт на продовження експерименту. Вона дякує Ельзі за персональний ризик, якому та піддається. Коли Ельза встає, стає видно, що вона вагітна.

Ролі

  • Едрієн Броді Клайв Ніколі
  • Сара Поллі Ельза Каст
  • Дельфіна Чанеак Дрен
  • Брендон Макгіббон Гевін Ніколі
  • Сімона Майканеску Джоан Чорот
  • Девід Г'юлетт Вільям Барлоу
  • Ебігейл Чу дитина Дрен

Критика

Фільм отримав позитивні відгуки критиків. Рейтинг на Rotten Tomatoes — 74 % і 37 % оцінка аудиторії,[1] Metacritic — 66 балів зі 100,[2] IMD — 5,8/10.[3]

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.